Ухвала суду № 85116148, 21.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2019 року справа № 367/1866/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду Київської області звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, в якому позивач просить суд скасувати постанову від 20.02.2019 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн., складену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Титовим С.І. по ВП №58221213.

У позовній заяві Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду Київської області також міститься клопотання про забезпечення позову, яким позивач просить суд в порядку забезпечення позову винести ухвалу про зупинення дії постанови про накладення штрафу від 20.02.2019, складену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Титовим С.І.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07.03.2019 відкрито провадження у справі №367/1866/19, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду на 08.05.2019.

В подальшому судове засідання у справі було призначено на 03.07.2019.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03.07.2019 справу відкладено на 29.08.2019.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10.09.2019 справу №361/5490/18 за адміністративним позовом Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

15.10.2019 матеріали справи №367/1866/19 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу 16.10.2019 були передані судді Кушновій А.О.

Згідно з приписами частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Цією ж статтею встановлено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження.

При цьому в силу приписів частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, судом було виявлено недоліки позовної заяви, що має наслідком залишення позовної заяви без руху, з огляду на таке.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Надана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно із ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (5100,00 грн. х 1,5% : 100% = 76,50 грн., що є меншим ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки пред`явлений позов має очевидний майновий характер.

Проте, позивачем всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Крім того, Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду Київської області у позовній заяві просить суд в порядку забезпечення позову зупинити дію спірної постанови.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову або доказів сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн. х 0,3 = 576,30 грн.)

Доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову позивач до позовної заяви також не надав.

У той же час, в матеріалах справи наявне клопотання позивача від 06.03.2019 №1719/11, в якому позивач просить суд звільнити Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст.8 вказаного Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено, що Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду Київської області не має можливості сплатити суму судового збору у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Більш того, суд звертає увагу, що позивача виключено з числа звільнених від сплати судового збору на підставі Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017.

Отже, чинним законодавством визначено обов`язок позивача по сплаті судового збору.

У зв`язку з цим, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення. При цьому суд зазначає, що жодних доказів неможливості сплатити судовий збір за подання адміністративного позову та заяви про забезпечення позову позивачем не надано.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви та заяви про забезпечення позову слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2497,30 грн. (1921,00 грн. + 576,30 грн.), який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 34316206084081;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Також, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем всупереч вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено у позовній заяві ідентифікаційного коду позивача та відповідача, відомих номерів засобів зв`язку позивача та відповідача, офіційної електронної адреси позивача та відповідача.

У той же час, судом було встановлено, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №628 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України”, пунктом 1 якої встановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Так, відповідно до Додатку до вказаної Постанови Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №13571120002005241 про припинення Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області як юридичної особи.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на необхідність приведення суб`єктного складу учасників справи у відповідність з вимогами закону, оскільки адміністративний суд зобов`язаний вирішити публічно-правовий спір із належними його учасниками.

Отже в порядку усунення недоліків в уточненому адміністративному позові слід зазначити правонаступника позивача та вказати всі передбачені пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відомості щодо правонаступника.

Крім того, згідно з пунктами 7 та 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

У позовній заяві в якості відповідача зазначений Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

В той же час згідно із статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII від 02.06.2016 систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Отже, позовні заява не відповідає вищевказаним приписам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звертається із позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, який не є органом державної виконавчої служби, тоді як відповідно до вищенаведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем по справі має бути відповідний орган державної виконавчої служби.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність приведення суб`єктного складу учасників у відповідність до вимог частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати позовну заяву, в якій відповідачем визначити відповідний орган державної виконавчої служби.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про залишення даної позовної заяви без руху та надання позивачу часу для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

Керуючись статтями 30, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти адміністративну справу №367/1866/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

3. Позовну заяву та заяву про забезпечення позову залишити без руху.

4. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 2497,30 грн. за подання даного адміністративного позову та заяви про забезпечення позову (оригінал платіжного документу);

- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме: зазначити повне найменування правонаступника позивача у зв`язку з проведеною реорганізацією, зазначити ідентифікаційний код позивача та відповідача, відомі номери засобів зв`язку позивача та відповідача, офіційну електронну адресу позивача та відповідача; відповідачем у справі визначити відповідний орган державної виконавчої служби із зазначенням всіх передбачених відомостей про учасників справи.

5. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

6. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Копію ухвали надіслати позивачу.

Суддя Кушнова А.О.