Ухвала суду № 85116088, 23.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 жовтня 2019 р. № 400/3419/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про здійснення виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за рахунок розподіленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року « 680-р субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, із врахуванням 27 березня 2017 року як дати взяття на квартирний облік ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 18.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із зазначенням в її прохальній частині способу захисту свого права у відповідності до вимог статті 5 КАС України та інформацію про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

23.10.2019 року від позивача надійшла заява про відвід судді Лебедєвій Г.В., вмотивована тим, що у позивача є сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Заява ОСОБА_1 про відвід обгрунтована наступним:

- суддя при ухваленні рішення суду від 20.06.2019 року по справі №400/1313/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України не допустила його негайного виконання;

- при ухваленні рішення суду від 20.06.2019 року по справі №400/1295/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду суддя не допустила його негайного виконання;

- виконавчий лист по справі №400/1295/19, рішення в якій підлягає негайному виконанню, направлено лише 09.10.2019 року;

- у виконавчому листі від 07.10.2019 року по справі №400/1295/19 допущено помилку в ідентифікаційному коді боржника - Дніпропетровського окружного адміністративного суду « 3482436434824364» замість вірного « 34824364»;

- при вирішенні питання про відкриття провадження у справі №400/2342/19 викривила правові позиції, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі № 9901/43/19 (П/9901/43/19), постановах Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №160/3339/19, від 05.07.2019 у справі №160/1840/19, повернувши 31.07.2019 року мою позовну заяву, подану через систему "Електронний суд";

- вирішуючи питання про відкриття провадження у справі №400/3419/19 суддя Лебедєва Г.В. залишила позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та вимагає уточнити зміст позовних вимог саме за ч.1 ст.5 КАС України, чим фактично на стадії відкриття провадження у справі намагається визначити ефективний спосіб захисту і цим створює перешкоди у доступі для правосуддя.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

Таких обставин Кирильчуком О.І. у заяві про відвід судді Лебедєвої Г.В. не зазначено.

Всі аргументи, на які послався позивач, як доказ упередженості судді, є вчинення судом процесуальних дій по цій та іншим адміністративним справам, в яких позивачем був ОСОБА_1 , що перебували в провадженні головуючого судді Лебедєвої Г.В., з якими незгоден ОСОБА_1 .

За приписами ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Ключовими положеннями статті 6 ЄКПЛ є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників цивільного процесу.

У справі "Ветштайн проти Швейцарії" ЄСПЛ зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З вищезазначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.

У заяві про відвід від 23.10.2019 року відповідні вищезазначені суб`єктивні та об`єктивні критерії не доведено.

В той же час, частиною 4 статті 36 КАС України відокремлено підстави, які не можуть бути підставами для відводу.

Це: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді; рішення або окрема думка судді в інших справах; висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вказана норма статті є імперативною.

Отже, подання заяви про відвід через прийняття (вчинення) процесуальних рішень прямо заборонено процесуальним законом.

Незгода позивача із такими рішеннями не є підставою для відводу. Позивачем не надано будь-яких інших доказів, які б свідчили про наявність передбачених статтями 36 та 37 КАС України підстав для відводу судді.

За ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу.

Оскільки, ухвалою від 18.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та станом на 23.10.2019 року провадження у справі № 400/3419/19 не відкрито, то підстави для зупинення провадження у справі № 400/3419/19 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 39, 40, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Передати справу №400/3419/19 для визначення складу суду у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 КАС України та розгляду питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 23.10.2019 року.

Суддя Г. В. Лебедєва