Ухвала суду № 85115833, 23.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4565/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії, державного виконавця, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антонової В.Є., що до винесення постанови про накладення штрафу, ВП № 59559676, від 28 серпня 2019 року;

- визнати протиправними дії, державного виконавця, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антонової В.Є., що до винесення постанови про накладення штрафу, ВП № 59559676, від 17 вересня 2019 року.

- скасувати постанову про накладення штрафу, ВП № 59559676, від 28 серпня 2019 року, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антоновою В.Є.

- скасувати постанову про накладення штрафу, ВП № 59559676, від 17 вересня 2019 року, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антоновою В.С.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, тобто ставка судового збору становить в даному випадку 3842,00 грн.

Позивачем документу про сплату судового збору до суду не надано.

Проте в позовній заяві заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що у позивача не має коштів на сплату судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб`єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов`язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог частини третьої статті 161 КАС України.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3842,00 грн. грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101, рахунок отримувача – UA838999980000034312206084029, код отримувача – 37944909, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд встановив, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з пропуском строку звернення до суду, оскільки вимоги, зокрема, стосуються постанов від 28.08.2019 та 17.09.2019.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, з огляду на положення частини другої статті 287 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач мав право оскаржити дії відповідача протягом десяти днів з дня, коли він дізнався про накладення штрафу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач отримав оскаржувані постанови 24.09.2019.

Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, проте не наведено поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду та не надано доказів з цього приводу.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3842,00 грн;

- обґрунтовану заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяІ.В. Тихонов