Рішення № 85115730, 22.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 р. Справа№200/11040/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27А, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якій просить суд:

- визнати противоправними дії відповідача по відмові у включені до пільгового стажу період з 12 квітня 1982 року по 24 травня 1987 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 12 квітня 1982 року по 24 травня 1987 року з дня призначення пенсії (з 31 липня 2007 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу періоди роботи при перерахунку пенсії, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 06 травня 2019 року у справі відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що рішенням відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах у зв`язку з постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 «Про затвердження списків, виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію пільгових умовах та пільгових розмірах» професія робочого ремонтних служб, зайнятого ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1: слюсаря ремонтника відсутня. Зазначену професію вперше віднесено до Списку №1 Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10.

Представники сторін до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно із частиною першою, четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням відповідача від 31 липня 2007 року позивачу призначено пенсію.

11 липня 2019 року позивач звернувся до Маріупольського ОУПФУ з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 43 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням від 19 липня 2019 року № 3899 Маріупольським ОУПФУ відмовило позивачу в перерахунку пенсії по стажу за списком №1 з урахуванням періоду з 12 квітня 1982 року по 24 травня 1987 року.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 від 05 вересня 1974 року (запис 9-10) позивач в період з 12 квітня 1982 року по 24 травня 1987 року працював в конверторному цеху слюсарем з ремонту металургійного обладнання за 5 розрядом на «Металургійному заводі «Азовсталь» ім.С.Орджонікідзе.

Довідкою Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азосталь» від 02 липня 2019 року №0129/к/737 про підтвердження наявного трудового стажу зазначено що позивач в період з 12 квітня 1982 року по 24 травня 1987 року працював на посаді робочого ремонтної служби, зайнятих ремонтним устаткуванням в місцях його установки на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1: слюсарем ремонтником. Зазначена професія атестована згідно з наказами по комбінату за результатами атестації робочих міст від 07 червня 1994 року №118.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 від 05 вересня 1974 року (запис 9-10) позивач в період з 12 квітня 1982 року по 24 травня 1987 року працював в конверторному цеху слюсарем з ремонту металургійного обладнання за 5 розрядом на «Металургійному заводі «Азовсталь» ім.С.Орджонікідзе.

Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжці засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до роз`яснень наданих Міністерством юстиції України від 22 липня 2011 року «Про Порядок застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визнаено, що визначення пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, то необхідно зазначити, що до такого стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року, тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про перерахунок пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Маріупольського ОУПФУ від 19 липня 2019 року №3899 є протиправним та підлягає скасуванню.

Прийнявши рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на перерахунок пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 11 липня 2019 року №3899 про перерахунок пенсії на пільгових умовах, з урахуванням встановлених судом у справі обставин.

На підставі викладеного, враховуючи заявлені позовні вимоги та фактичні висновки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції від 13 серпня 2019 року №0.0.1433827577.1

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського ОУПФУ на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27А, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19 липня 2019 року №3899 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11 липня 2019 року №3899 про перерахунок пенсії на пільгових умовах, з урахуванням встановлених судом обставин у справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 22 жовтня 2019 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв