Рішення № 85115570, 21.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2019 року Справа № 280/3199/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до сільського голови Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до сільського голови Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_2 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати бездіяльність посадової особи суб`єкта владних повноважень - Голови Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Соколовського Анатолія Миколайовича протиправною у частині не звітування не рідше одного разу на рік про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

зобов`язати Відповідача - Голову Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Соколовського Анатолія Миколайовича прозвітувати про свою роботу за період з 29.10.2017 по дату винесення рішення суду перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами не пізніше двох днів з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не здійснив свого прямого обов`язку та не прозвітував перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. Тому просив задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.07.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 10.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.10.2019.

Від представника позивача 10.09.2019 до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача 10.09.2019 до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

29.10.2017 була створена Підгірненська об`єднана територіальна громада Василівського району Запорізької області. До складу громади увійшло дев`ять сіл Василіського району Запорізької області, головою Підгірненської сільської ради було обрано ОСОБА_2 .

21.11.2018 депутатами Підгірненської сільської ради було направлено вимогу до сільського голови, про проведення ним відкритих зустрічей з територіальною громадою щодо оприлюднення звіту про зроблену роботу.

Листом від 30.11.2018 року за вих.№ 02-01-15/1485 Підгірненська сільська рада надала відповідь в якій зазначила, що для повного, об`єктивного звіту необхідно отримання інформації всіх відділів, в тому числі фінансово-економічного, тому голова готується до звіту.

14.06.2019 позивач від імені депутатів Підгірненської сільської ради, звернувся до голови Підгірненської сільської ради з депутатським зверненням, з вимогою на найближчій сесії ради прозвітувати про пророблену роботу голови за 2018 рік, а також оприлюднити інформацію про дату, час та місце проведення відкритих зустрічей з територіальною громадою щодо звіту сільського голови про пророблену роботу.

Листом від 25.06.2019 за вих. № 04-М-53-2 Підгірненська сільська рада Василівського району Запорізької області повідомила позивачу, що сільський голова прозвітує у серпні 2019 року.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо порушення вимог чинного законодавства, а саме не звітування перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлені основні принципи місцевого самоврядування, до яких, зокрема, відносяться: народовладдя; законність; гласність; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.6 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

На підставі ч.7 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов`язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Отже, з наведеного вбачається, що Законом закріплений обов`язок сільського голови не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Статтею13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

З огляду на фактичні обставини справи, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, суд встановив, що міський голова, як головна посадова особа міського самоврядування, будучи підзвітним, діючи добросовісно та розсудливо для забезпечення територіальної громади міста - жителів міста, що постійно проживають в межах міста, можливості бути присутніми під час звіту міського голови перед територіальною громадою на відкритій зустрічі, зобов`язаний для цього визначати дату, час і місце проведення таких відкритих зустрічей для звітування, повинен заздалегідь доводити про визначені дату, час та місце до відома територіальної громади, з метою сприяння всім бажаючим членам територіальної громади бути присутніми під час такого звіту.

Частиною 5 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач протягом 2018 року не проводив, передбаченого ч.7 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", звіту про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Так як проведення відкритої зустрічі для звітування про свою роботу відповідачем потребує визначення дати, часу і місця проведення таких зустрічей та необхідності заздалегідь повідомити територіальну громаду про визначені дату, час та місце проведення, з метою сприяння всім бажаючим членам територіальної громади бути присутніми під час такого звіту, тому суд вважає розумним строком для проведення такої відкритої зустрічі не пізніше місяця з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи містяться документи про понесенні позивачем витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано договір про надання юридичних послуг б/н від 14.06.2019; Акт приймання – передачі наданих послуг від 01.07.2019; Квитанцію TS207531 від 25.07.2019.

Згідно пп.1,2,3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Відповідно до пп. 1-5 до ст. 134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Згідно акту приймання-передачі наданої правової допомоги, Позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному: підготовка позовної заяви з додатками, ознайомився з законодавством по даному питанню; ознайомився з практикою суддів при розгляді таких справ, надав клієнту пояснення по суті справи (витрачено часу – 7 год. 45 хв.). Згідно Акта приймання – передачі наданих послуг від 01.07.2019 вартість однієї години витраченої Адвокатом коштує 650,00 грн.

Вказані послуги були оплачені позивачем Квитанцією TS207531 від 25.07.2019.

Суд вважає, що вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначені у наведених документах, є співмірними з фактично виконаними послугами та роботами, отже вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач не заявляв клопотань про зменшення заявлених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до сільського голови Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер 25220205) - задовольнити.

Визнати бездіяльність посадової особи суб`єкта владних повноважень - Голови Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Соколовського Анатолія Миколайовича протиправною у частині не звітування не рідше одного разу на рік про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Зобов`язати Голову Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Соколовського ОСОБА_3 Миколайовича прозвітувати про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами не пізніше місяця з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі №280/3199/19.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок сільського голови Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Соколовського Анатолія Миколайовича ( АДРЕСА_3 , 101, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 21.10.2019.

Суддя О.В. Конишева