Ухвала суду № 85115558, 23.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

23 жовтня 2019 р.Справа №673зп-19/160/9803/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Відповідача-1: Міністерства юстиції України, до Відповідача-2: Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування акту №1 від 23.08.2019р., визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Відповідача-1: Міністерства юстиції України, до Відповідача-2: Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та просить:

- визнати акт Відповідача-2 №13 від 23.08.2019р. позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача протиправним та скасувати у повному обсязі акт Відповідача-2 №13 від 23.08.2019р., складений за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ "Виробниче підприємство "Херсонець" на підставі довідки №10, складеної за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача;

- визнати протиправними дії Відповідача-1 в частині призначення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ "Виробниче підприємство "Херсонець" на підставі листа прокурора, процесуального керівника Херсонської місцевої прокуратури Пісоцького Є.І. за №74/1195 вих-19 від 01.03.2019р. та за скаргою ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області б/н від 28.02.2019р.

15.10.2019р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить зобов`язати Міністерство юстиції України заборонити розгляд подання структурного підрозділу Міністерства юстиції України Дисциплінарною комісією та прийняття рішення за цим поданням стосовно позивача до прийняття остаточного рішення судовими органами за результатами розгляду адміністративного позову.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що оспорюваний акт №13 від 23.08.2019р. позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача підлягає скасуванню як такий, що не відповідає фактичним обставинам справи, висновки у акті не узгоджуються з нормами діючого законодавства, є необґрунтованими та необ`єктивними. Окрім того, заявник вказує на те, що прийняття Дисциплінарною комісією такого рішення як позбавлення права на здійснення діяльності позбавить можливості арбітражного керуючого виконувати обов`язки на інших підприємствах, на яких вона призначена у якості ліквідатора, а у разі прийняття рішення судом на користь позивача вже буде неможливо виконати рішення суду, оскільки на підприємствах вже будуть призначені інші арбітражні керуючі. З огляду на викладене, позивач зазначає про обґрунтованість подання нею заяви про забезпечення позову та необхідність його забезпечення на підставі ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд не находить обґрунтованих підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю - ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.

За приписами п.3 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії.

У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази, не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

При цьому, судом враховується і те, що, в даному випадку, позивач звернулася до суду із позовом щодо оскарження дій Міністерства юстиції України в частині призначення позапланової невиїзної перевірки її діяльності та результатів такої перевірки, а не щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Також і як вбачається зі змісту копії листа Міністерства юстиції України №3113/9.3.1/33-19 від 20.09.2019р. розгляд питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було призначено на 04.10.2019р., проте, при поданні даної заяви про забезпечення позову 15.10.2019р. (згідно штемпеля поштового зв`язку), позивачем не додано до заяви жодного документа стосовно того, чи відбувся розгляд наведеного питання та яке рішення прийнято за результатом його розгляду.

Окрім того, судом не може бути обрано підставою для вжиття заходів забезпечення позову посилання заявника на те, що оспорюваний акт №13 від 23.08.2019р. позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача підлягає скасуванню як такий, що не відповідає фактичним обставинам справи, висновки у акті не узгоджуються з нормами діючого законодавства, є необґрунтованими та необ`єктивними, зважаючи на наступне.

Зі змісту адміністративного позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення позивача до суду є, зокрема, складання за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ "Виробниче підприємство "Херсонець" протиправного, на думку позивача, акту №13 від 23.08.2019р., що підлягає скасуванню.

В адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку, зокрема, акту перевірки №13 від 23.08.2019р., забезпечуючи такий позов шляхом зобов`язання Міністерства юстиції України заборонити розгляд подання структурного підрозділу Міністерства юстиції України Дисциплінарною комісією та прийняття рішення за цим поданням стосовно позивача, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

При цьому, судом враховується і те, що жодних доказів, які б свідчили про те, що ініціювання розгляду питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності саме за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ "Виробниче підприємство "Херсонець", позивачем до заяви про забезпечення позову не додано, а зі змісту копії листа Міністерства юстиції України №3113/9.3.1/33-19 від 20.09.2019р. не вбачається.

Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення заяви заявника - Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/9803/19 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва