
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 жовтня 2019 року Справа 160/10139/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Директора Приватного підприємства «Сателіт» ОСОБА_1 до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
17 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Директора Приватного підприємства «Сателіт» ОСОБА_1 до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Степаненко Олени Володимирівни щодо винесення постанов про накладення штрафу, стягнення виконавчого збору, залучення працівників органів внутрішніх справ, закінчення виконавчого провадження, складання акту про невиконання судового наказу, акту про передачу стягувачу приміщення неправомірними та незаконними;
- зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Степаненко Олену Володимирівну скасувати постанови про накладення штрафу від 02.09.2019 року, стягнення виконавчого збору від 02.09.2019, залучення працівників органів внутрішніх справ від 12.09.2019 року, закінчення виконавчого провадження від 18.09.2019 року, акт про невиконання судового наказу від 02.09.2019 року, акт про передачу стягувачу приміщення від 17.09.2019 року за виконавчим провадженням ВП №59453697.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень (частина 2 статті 46 КАС України).
Частиною 1 статті 43 КАС України визначено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
За правилом частини 3 статті 55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
В порушення вказаної норми в позовній заяві не зазначено обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів директора Приватного підприємства «Сателіт» ОСОБА_1 , при цьому зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржувані рішення стосуються саме Приватного підприємства «Сателіт» як юридичної особи, а не особисто директора ОСОБА_1 .
В даному випадку з поданого позову є незрозумілим, хто є позивачем - юридична особа Приватне підприємство «Сателіт» чи директор підприємства, у зв`язку з чим необхідно подати уточнену позовну заяву, в якій визначити належного позивача.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачений, однак подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку Приватного підприємства «Сателіт».
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні вищевказаних приписів відстрочення або розстрочення сплати судового збору можливо за наявності належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють відстрочення сплати судового збору, а також обґрунтування та підтвердження можливості його сплати у майбутньому.
Суд зазначає, що позивачем не надано до позову належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють відстрочення сплати судового збору, а також не обґрунтовано та не підтверджено можливість сплати судового збору в майбутньому, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір встановлено у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у позові просить визнати дії державного виконавця та зобов`язати скасувати постанову від 02.09.2019 року ВП №59453697 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.; постанову від 02.09.2019 року ВП №59453697 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн., які є окремими актами індивідуальної дії про визначення суми грошового зобов`язання по окремим обставинам та підставам, а тому такі позовні вимоги є майновими.
Щодо позовних вимог про визнання дій державного виконавця та зобов`язання скасувати постанови про залучення працівників органів внутрішніх справ від 12.09.2019 року, закінчення виконавчого провадження від 18.09.2019 року, акту про невиконання судового наказу від 02.09.2019 року, акту про передачу стягувачу приміщення від 17.09.2019 року за виконавчим провадженням ВП №59453697, суд зазначає, що такі вимоги за своєю суттю є немайновими.
Таким чином, кожне з оскаржуваних рішень є окремою позовною вимогою та тягне за собою сплату відповідної суми судового збору у передбаченому порядку.
Як передбачено частиною 3 статті 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року №2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 грн. 00 коп.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 11 526,00 грн., з яких 3842,00 грн. за вимоги майнового характеру та 7684,00 грн. за вимоги немайнового характеру за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; 30286845; Судовий збір, за позовом Приватного підприємства «Сателіт», Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Відповідно до частини 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
В силу частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказав, що строк звернення до суду було пропущено у зв`язку з тим, що дії державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області були предметом оскарження в суді, який видав виконавчий документ, та за результатом розгляду скарги Приватного підприємства «Сателіт» провадження у справі було закрито.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 року у справі № 904/560/19 закрито провадження у скарзі приватного підприємства «Сателіт» на дії Державного виконавця Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі за позовом Дніпродзержинська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради в особі Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янського міської ради до Приватного підприємства «САТЕЛІТ» про стягнення заборгованості 9 528,72 грн. та повернення нерухомого майна площею 6 кв.м., вартістю 9 559,00 грн.
Директор приватного підприємства «Сателіт» Кривчікова Г.С. у заяві про поновлення строку вказує, що ухвалу від 17.09.2019 року у справі №904/560/19 було отримано 01.10.2019 року.
Між тим, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду оприлюднена 27.09.2019 року, а також вказане судове рішення було прийнято за участю представника відповідача (Приватного підприємства «САТЕЛІТ») - Солоного В.Д.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати заяву із викладенням підстав з поданням доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточнену позовну заяву, в якій визначити належного позивача;
- доказів сплати судового збору у розмірі 11 526,00 грн.;
- заяву із викладенням підстав та поданням доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Директора Приватного підприємства «Сателіт» ОСОБА_1 до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева
Судове рішення № 85115548, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/10139/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: