Рішення № 85115500, 09.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2019 року (о 17 год. 44 хв.) Справа № 280/2718/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В, представника позивача: адвоката Кузьменко Є.В., представника відповідача: Кузнецової Ю.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.05.2019 №17513-5007-0829, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб 18010900» за 2019 рік в розмірі 164 137,32 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення відповідачем не враховано те, що договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155), за якою визначена сума орендної плати за землю, припинений Запорізькою міською радою в односторонньому порядку за рішенням від 29.08.2018, отже з указаного часу позивач не є землекористувачем даної земельної ділянки. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 04.07.2019.

15.07.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№28934), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки, за якою визначена сума орендної плати за землю, зареєстровано з 07.03.2017, у тому числі, за ОСОБА_1 Вказує, що припинення права оренди земельної ділянки у зв`язку з одностороннім розірванням договору оренди землі не було зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позивачу визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю як землекористувачу. Вважає податкове повідомлення – рішення правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.07.2019 витребувано від Запорізької міської ради інформацію та її документальне підтвердження щодо користувача земельної ділянки, яка знаходиться: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155).

Ухвалою суду від 04.07.2019 відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 29.07.2019.

Протокольною ухвалою суду від 29.07.2019 відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 08.08.2019.

08.08.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх.32880), в якому не погоджується з доводами відповідача та додатково зазначає, що відповідно до договору оренди землі земельна ділянка надавалась позивачу та його дружині для обслуговування розташованого на ній нерухомого майна, яке належить подружжю. Позивач зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 18.08.2018 право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за іншою особою на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.06.2018. З посиланням на норми Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» позивач вказує, що з моменту реєстрації права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна за новим власником, припинилося право користування земельною ділянкою позивача та, відповідно, відсутній обов`язок сплачувати орендну плату за землю. Крім того, звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено, що право оренди земельної ділянки набувається чи припиняється саме з моменту його державної реєстрації.

Ухвалою суду від 08.08.2019 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 09.09.2019.

Ухвалою суду від 09.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2019.

Ухвалою суду від 26.09.2019 витребувано від Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя копію рішення від 05.06.2018 у справі №335/4710/18, на підстав якого зареєстровано право власності на будівлю кафе-бару літ. А-2 за адресою АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , розмір частки – 1/2.

Протокольною ухвалою суду від 26.09.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 07.10.2019.

Ухвалою суду від 07.10.2019 відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 09.10.2019.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просив їх задовольнити у повному обсязі, а представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 09.10.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово представників сторін, надані ними пояснення, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив такі обставини.

29.12.2016 між Запорізькою міською радою в особі міського голови Буряка Володимира Вікторовича – Орендодавець та гр. ОСОБА_1 – Орендар 1, гр. ОСОБА_3 – Орендар 2, укладено Договір оренди землі №201605000100696 (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого, Орендодавець, відповідно до рішення сьомої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №68/8 від 30.06.2016, надає, а Орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе, яка знаходиться: АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1853 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:009:0155.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: кафе-бар, топочна та шашлична орендарів та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна: відсутні (пункт 4 Договору).

Договір укладено строком до 30.06.2035 (а.с.7-12).

Рішенням тридцять першої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради від 29.08.2018 №59/121 припинено гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) площею 0,1853 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по АДРЕСА_3 Соборному АДРЕСА_2 , а Договір оренди землі від 29.12.2016 №201605000100696 розірваний. Вказану земельну ділянку надано у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ», якого зобов`язано укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі та подати його на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку (а.с.16).

15.05.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення – рішення №17513-5007-0829, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 164137,32 грн. (а.с.6).

Не погодившись з правомірністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, позивач звернувся до суду з даним.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками земельного податку є землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 285.1 статті 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.2 статті 288 ПК України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до положень пункту 286.5 статті 286 ПК України, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Тобто, орендна плата сплачується орендарем за період фактичного перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Нормами частин 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом встановлено, що 29.12.2016 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 (орендарі) - укладено Договір за яким орендодавець, відповідно до рішення сьомої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №68/8 від 30.06.2016, надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе, яка знаходиться: АДРЕСА_2 . Згідно умов договору земельна ділянка передається в оренду разом з кафе бар, топочна та шашлична орендарів.

З інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нежитлових будівель та споруд, об`єкта нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема, вбачається, що 23.08.2018 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42693377 від 23.08.2018, за яким зареєстровано право власності на нерухоме майно (будівля кафе-бару літ.А-2, топочна літ.Б, шашлична літ.В) згідно з договором купівлі продажу №1451 від 23.08.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ» (а.с.171).

Суд наголошує, що згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться за адресом, АДРЕСА_2 , перейшов і встановлений податковим законодавством обов`язок зі сплати плати за землю (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі 823/2344/18 (провадження №К/9901/1291/19).

Суд зазначає, що у подальшому Рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 №59/121 припинено гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 право оренди земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , для розташування кафе, та надано у користування вказану земельну ділянку на умовах оренди, строком на 19 років Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ». Також, вищезазначеним рішенням вирішено розірвати Договір оренди землі від 29.12.2016 №201605000100696 (державна реєстрація права оренди від 01.03.2017 №19349895).

Разом з тим, відсутність реєстрації припинення права оренди земельної ділянки в органі державної реєстрації не може бути єдиною та достатньою підставою для визначення позивачу грошового зобов`язання з орендної плати за землю за умови, якщо іншими належними та допустимими доказами підтверджується, що позивач фактично втратив можливість користуватись земельною ділянкою як у зв`язку з реєстрацією відчуження права власності на нерухоме майно, так і у зв`язку з одностороннім розірванням договору оренди земельної ділянки з боку власника.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у 2018 році втратив статус землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 за адресом АДРЕСА_2 , доказів іншого суду не представлено, у зв`язку з чим у позивача відсутній обов`язок сплати орендної плати за землю на 2019 рік.

Таким чином, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 №17513-5007-0829 прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При цьому, суд зазначає, що наданий позивачем Витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.64), згідно якого 18.08.2018 державним реєстратором Куляк Р.Ю. зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна: будівля кафе-бару літ.А-2, загальною площею 513,9 кв.м., до якої входять топочна літ.Б та шашлична літ.В, розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.06.2018 у справі №335/4710/18 не може бути визнаний достовірним доказом у розумінні статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, на ухвалу суду про витребування доказів від 26.09.2019 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя надано лист-відповідь №01-29/1090/2019 від 02.10.2019, згідно якої у провадженні суду під номером 335/4710/18 перебувала справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Крім того, судового рішення, на підставі якого зареєстровано право власності на будівлю кафе-бару літ.2-А. за адресою АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , розмір частки -1/2, не ухвалювалось.

Вищезазначене узгоджується зі змістом судового рішення в справі №335/4710/18, текст якого розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, інформацію, яка міститься у даному витязі з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, не може бути покладено в основу законного та обґрунтованого судового рішення згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин у справі, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1 641,37 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1 641,37 грн, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №17513-5007-0829 від 15.05.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 641,37 грн. (одна тисяча шістсот сорок одна гривня 37 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Повне судове рішення складено 21.10.2019.

Суддя М.О. Семененко