Рішення № 85115441, 21.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2019 року Справа № 280/3572/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 та п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-й та 2018-й роки;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 та п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV з 21 червня 2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-й та 2018-й роки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.12.2015 він перебуває на обліку у відповідача та його була призначена пенсія по вислузі років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії він продовжував працювати. 21.05.2019 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте йому було не призначено новий вид пенсії, а здійснено перехід з одного виду пенсії на інший та розраховано розмір пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки збільшення на 1,17 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. З такими діями відповідача позивач не згоден, у зв`язку з чим просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.07.2019 вказаний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Супровідним листом № 280/3572/19/31580/19 ухвалу про залишення позовної заяви без руху направлено 26.07.2019 на адресу позивача, проте 02.09.2019 конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

З метою недопущення порушення права позивача на справедливий суд, супровідним листом № 280/3572/19/39164/19 повторно направлено 12.09.2019 на адресу позивача ухвалу про залишення позовної заяви, яка отримана позивачем 19.09.2019 особисто, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення.

24.09.2019 позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 25.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3572/19.

18.10.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до заяви позивача від 21.06.2019 її проведено саме перерахунок пенсії, а не первинне її призначення. Відтак, відсутні підстави для перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017 та 2018 роки. Вважає, що діяв виключно у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , з 01.12.2015 перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням ст.ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20.06.2019 позивач набув право на призначення пенсії за віком на загальних підставах. Так, 21.06.2019 він звернувся до відповідача з заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком, проте, на думку позивача, фахівцями пенсійного фонду неправильно було обчислено розмір його пенсії.

02.07.2019 він повторно звернувся до відповідача з проханням призначити йому пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за останні два роки.

Листом відповідача від 16.07.2019 № 1/М-4 позивачу повідомлено, що йому проведено перерахунок та інший вид пенсії відповідно до ст. 40, 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показний за 2014, 2015, 2016 роки.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Виходячи з системного аналізу норм Закону № 1058-ІV, виплата пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення», не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення», оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не отримував будь-який інший вид пенсії з передбачених Законом № 1058-ІV, тому звертаючись до відповідача із заявою 21.06.2019 про призначення їй пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на інший.

Водночас, ОСОБА_1 раніше було призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV в червні 2019 року позивач звернулась вперше.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

На думку суду, ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» може бути застосована лише за бажанням та згодою пенсіонера при переведенні його з одного виду пенсії на інший вид в межах правового регулювання одним Законом України.

У той же час, позивач не висловлював бажання стосовно застосування вказаної норми. Крім того, як встановлено судом, позивач не звертався про переведення його на інший вид пенсії, а звернувся про призначення пенсії за віком вперше.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №428/450/17, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень ст. 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 520/6664/17, від 05.07.2018 у справі № 565/645/17, від 22.01.2019 у справі № 577/2457/17.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів, які б могли спростувати доводи позивача і не довів правомірність своїх дій.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити пенсію із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-й та 2018-й роки, оскільки положеннями ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, враховується за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Крім того, суд не погоджується з вимогою позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком з урахуванням вимог п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Аналізуючи наведене, суд звертає увагу позивача на те, що в даній нормі зазначено про призначення пенсій у 2017 та 2018 роках, а не у 2019 році.

Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016, 2017 та 2018 роки.

З огляду на викладене та з метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016, 2017 та 2018 роки.

Враховуючи те, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 21.06.2019 вперше, пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки починаючи саме з цієї дати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 768,40 грн., відтак стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підлягає частина суми сплаченого судового збору в розмірі 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV з 21 червня 2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири гривні) 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.10.2019.

Суддя М.С. Лазаренко