Рішення № 85115194, 12.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД , РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Справа № 160/4895/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046950000326 від 23.03.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 на підставі рішення № 046950000326 від 15.08.2018 року з 01.03.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно та незаконно було прийнято рішення №046950000326 від 23.03.2019 року, яке приймалось за заявою позивача від 08.02.2019 року про поновлення пенсії за віком за документами, які були надані позивачем 08.08.2018 року. Позивач зазначає, що згідно рішення №046950000326 від 15.08.2018 року їй призначено пенсію за віком у розмірі 4553,08 грн., у зв`язку з чим вона звернулась до відповідача 08.02.2019 року із заявою про зупинення виплати пенсійного забезпечення у вигляді допомоги по втраті годувальника, та поновити пенсійне забезпечення за віком.

Представником відповідача 03.09.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що не погодившись з розміром пенсії по втраті годувальника, 12.03.2019 року позивачем було подано заяву до Царичанського відділу обслуговування громадян про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком. На підставі поданої заяви з 01.04.2019 року позивачу було призначено пенсію за віком. Також при первинному призначенні позивачу пенсії за віком (на той час не було відомо, що вона з 2010 року отримує і іншу пенсію), було встановлено підвищення в розмірі 17,5 % відповідно до ч. З ст. 29 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Вищезазначеною нормою закону передбачено, що жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія. Враховуючи всі складові, при призначенні позивачу пенсії за віком вперше на підставі заяви від 09.08.2018 розмір її становив 4558,94 грн., а після переведення з виду на вид 3250,20 грн.

10.09.2019 року позивачем надано суду відповідь на відзив, в обгрунтування якої зазначено, що позивач просила поновити їй пенсію за віком, а не провести нарахування, відтак нормами чинного законодавства не передбачено зменшення пенсії на підставі доопрацювання програмного забезпечення.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області (з 01.02.2018 року Царичанський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) у розмірі 4553,08 грн. з 09.08.2018 року довічно.

У січні 2019 року під час звірення баз даних було встановлено, що позивач отримує пенсію за віком у Царичанському відділі обслуговування громадян та пенсію по втраті годувальника в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

24.01.2019 року відділ обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надіслав довідку від 24.01.2019 року №49 про те, що ОСОБА_1 в період з 26.04.2010 року по 31.12.2018 року отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Після встановлення факту отримання позивачем пенсії за віком та пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплати пенсії були призупинені до з`ясування обставин який вид пенсії позивач бажає отримувати в подальшому.

18.01.2019 року позивачем була подана заява до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погодившись з розміром пенсії по втраті годувальника, 12.03.2019 року позивачем було подано заяву до Царичанського відділу обслуговування громадян про переведення з одного виду на інший, а саме з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком.

19.03.2019 року до Царичанського відділу обслуговування громадян надійшов атестат про зняття позивача з обліку у відділі обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із зазначенням строку виплати пенсії по 31.03.2019 року включно.

На підставі поданої позивачем заяви з 01.04.2019 року їй було призначено пенсію за віком у розмірі 2792,72 грн.

Перерахунок суми пенсії відповідно до рішення № 046950000326 від 23.03.2019 року позивачу здійснено у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, а саме враховано показник середньої заробітної плат по Україні, а саме при призначенні позивачу пенсії за віком вперше з 09.08.2018 року відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , показник середньої заробітної плати застосовувався за два роки, а після переведення у 2019 році - за три роки. А саме, у 2018 році - за 2016-2017 роки і складав 5377,90 грн., а у 2019 році за 2014-2016 роки і складав 4404,35 грн.

Не погоджуючись з даним перерахунком, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

У частині 1 статті 9 Закону №1058-IV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому статтею 10 Закону №1058-IV гарантовано особі право вибору пенсійних виплат.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є саме зміна виду пенсії, зокрема, переведення з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком.

Таким чином, законодавцем встановлено право пенсіонера обирати вид пенсії, який він бажає отримувати.

Проте, переведення з одного виду пенсії на інший у випадку раніше призначеної пенсії, не передбачає повторне призначення пенсії або перерахунок пенсії.

Як встановлено судом, позивачеві рішенням №046950000326 від 15.08.2018 року було призначено пенсію за віком у розмірі 4553,08 грн. з 09.08.2018 року довічно.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров`я.

Переведення з одного виду пенсії на інший не позбавляє позивача права на отримання призначеної пенсії у випадку обрання в подальшому виду пенсії за віком.

Відтак, у відповідача не було жодних підстав проводити перерахунок пенсії позивача або уточнювати дані та зменшувати її розмір пенсії, призначений їй довічно з 09.08.2018 року.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року "Брумареску проти Румунії").

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення №046950000326 від 22.03.2019 року діяв не на підставі та не в межах чинного законодавства, відтак, вказане рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 на підставі рішення № 046950000326 від 15.08.2018 року з 01.03.2019 року, то суд зазначає, що відповідно до атестату про зняття з обліку від 12.03.2019 року №388, пенсію по втраті годувальника позивачу було виплачено по 31.03.2019 року включно.

Відповідно до розпорядження від 20.03.2019 року розблокування особового рахунку для призначення пенсії за віком відбулось з 01.04.2019 року.

Таким чином, по 31.03.2019 року включно позивач отримувала пенсію по втраті годувальника.

З метою уникнення подвійної виплати двох різних видів пенсійних виплат, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 на підставі рішення № 046950000326 від 15.08.2018 року з 01.04.2019 року.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 384,20 грн.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046950000326 від 23.03.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 на підставі рішення № 046950000326 від 15.08.2018 року з 01.04.2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 384 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона