Рішення № 85115084, 22.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2019 р. Справа № 120/4842/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

до: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг у сумі 9621,00 грн., який ним в добровільному порядку не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог, викладена у відзиві на адміністративний позов, у якому останній просить відмовити у задоволенні даного позову. Зокрема зазначає, що оскільки фактичним землекористувачем земельної ділянки, переданої йому в постійне користування, є фермерське господарство “Астрея”, то Головним управлінням ДФС у Вінницькій області безпідставно визначено суму податкового боргу зі сплати земельного податку з фізичних осіб.

08.02.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в яких представник Головного управління ДПС у Вінницькій області з доводами відповідача не погоджується, та вважає, що питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову (стягнення податкового боргу), оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, не є предметом позову у даній адміністративній справі.

04.03.2018 року через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, яке обґрунтоване об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 120/762/19-а, в межах розгляду якої судом розглянуто питання щодо визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 232025-55 від 14.08.2018 року про сплату боргу у сумі 9621,00 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зупинено до набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 120/762/19-а.

09.10.2019 року на адресу суду від представника Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшло клопотання про поновлення провадження, оскільки обставини, що слугували зупиненню провадження у справі відсутні.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року провадження у даній адміністративній справі поновлено.

10.10.2019 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання про заміну позивача правонаступником. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, що припиняється, з реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внесу на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Головне управління ДПС у Вінницькій області, у зв`язку з чим, виникла необхідність замінити первинного позивача, на його правонаступника, як належного позивача по справі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року замінено позивача у даній адміністративній справі його процесуальним правонаступником – Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункту 19.1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктами 20.1.18, 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи та звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Немирівській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданого відповідачем розрахунку податкового боргу та інтегрованої (облікової) картки платника податків, за позивачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 9621,00 грн. (основний платіж – 9621,00 грн.; штрафні санкції – 0,00 грн.; пеня – 0,00 грн.).

Так, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 54.3.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, положеннями якого визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Контролюючим органом направлено ОСОБА_1 податкову вимогу № 232025-55 від 14.08.2018 року, яка була вручена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідач, у ході розгляду даної справи, скористався своїм правом судового оскарження податкової вимоги та звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати вищевказану податкову вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Як зазначалося вище, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року провадження у даній адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 120/762/19-а.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року у справі № 120/762/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 232025-55 від 14.08.2018 року про сплату боргу у сумі 9621,00 грн.

Однак, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ФГ "Астрея" про визнання протиправною та скасування вимоги скасовано. Ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ФГ "Астрея", про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 232025-55 від 14.08.2018 року про сплату боргу у сумі 9621,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями у розмірі 9621,00 грн. Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 – 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 95.1 – 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 9621,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у загальній сумі 9621,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення у повному обсязі виготовлено: 22.10.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна