Вирок № 85113865, 23.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24101/19

Провадження № 1-кп/947/943/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Прохорова П.А.,

при секретарі - Гремалюк В.В.,

за участю прокурора - Сушко В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Дмитрієва А.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №42019161010000162 від 13 січня 2019, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красногорка, Голованіського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, перебуваючого на посаді командира взводу охорони роти охорони військової частини А3571 (18 авіаційної комендатури ПВК «Південь»), у військовому званні «прапорщик», учасника антитерористичної операції,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її у період з 17.12.2012 року по 27.06.2018 року на посаді начальника складу взводу матеріального забезпечення військової частини А3571, яка дислокується за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкільний аеродром 1-а, будучи військовою службовою особою, в порушенні ст. 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 3.1.9, 3.2.40, 3.2.41 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997, п. 13 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 04.08.2000 року, а також обов`язків начальника складу військової частини А3571 затверджених наказом командира військової частини від 26.12.2017 року №402, у невстановлений період часу протягом 2018 року в умовах особливого періоду вчинив недбале ставлення до військової служби, що виразилося в тому, що останній маючи реальну можливість виконати службові обов`язки належним чином, не організував та не забезпечив зберігання ввіреного військового майна, у зв`язку із чим допустив втрату наступного військового майна: «Тарілки десертної» - 3 одиниці, «Тарілки супової» - 24 одиниці,- «Тарілки обідньої» - 12 одиниць, «Тарілки пиріжкової» - 2 одиниці, «Ложки розливної з н/ст»- 6 одиниць, «Шапки фески» - 8 одиниць, «Костюм польового» - 57 одиниць, «Черевики - берці» - 69 одиниць (пар), «Шапки зимові» - 31 одиницю, «Пральної машини» марки Рига - 2 одиниці.; «Рукавички трикотажні» - 92 одиниці (пари), «Костюм Варан» - 7 одиниць, «Куртка утеплена» - 40 одиниць, «Куртка від костюма утеплена» - 17 одиниць, «Ремінь поясний» - 28 одиниць,«Чохол до шолома» - 3 одиниць, «Чоботи гумові» - 3 одиниці (пари), «Чоботи гумові» - 23 одиниці (пари), «Костюм від захисту від води» - 17 одиниць, «Костюм від захисту від води» - 23 одиниць, «Фуфайка з коротким рукавом» - 58 одиниць, «Панама літня» - 25 одиниць, «Кепі бойове» - 32 одиниць, «Штани утеплені» - 16 одиниць, чим державі, в особі військової частини А3571, завдано збитки на загальну суму 248630 (двісті сорок вісім тисяч шістсот тридцять) гривень 43 (сорок три) копійки.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України оскільки відповідно до примітки 2 ст. 425 Кримінального кодексу України, істотною вважається шкода, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

30.09.2019 року на стадії досудового розслідування між обвинуваченим ОСОБА_1 , з однієї сторони та прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Алексєєнко Є. О., з другої сторони було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні;надавати покази про свою роль у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні та у подальшому зобов`язується співпрацювати з правоохоронними органами;

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.3 ст. 425 КК України, із врахуванням ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проходження військової служби та проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, доньок 2003 та 2013 р.н., наявність передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щирого каяття зі сторони ОСОБА_1 , беззастережне визнання ним винуватості, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, відсутність обтяжуючих обставин, сторони дійшли згоди про можливість призначення ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді 2 (двох) років позбавлення волі та на підставі ст. 58 КК України застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , як до військовослужбовця, замість позбавлення волі строком на 2 (два) роки покарання у виді службового обмеження на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 15 (п`ятнадцять) відсотків із суми його грошового забезпечення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин перебуваючи на посаді начальника складу взводу матеріального забезпечення військової частини, на підставі ч. 2 ст. 55 КК України, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання не передбачене санкцією ч. 3 ст. 425 КК України у виді позбавлення права обіймати посади начальника складу у військових формуваннях Збройних Сил України строком на 2 (два) роки.

На думку сторін вказане покарання буде справедливим і законним, тому сторонами не оспорюється і сторони дають згоду на це покарання.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, шляхом опитування повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладання та затвердження угоди, просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, крім того повністю визнав цивільний позов.

Прокурор Сушко В.М. підтримав укладання угоди про визнання винуватості розуміючи наслідки укладання та затвердження даної угоди.

Захисник наполягав на задоволення угоди.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 473 КПК України та ч. 4 ст. 474 КПК України, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_1 , його права та наслідки укладання та затвердження угоди, переконався у добровільності укладення угоди і що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України судом встановлено, що її умови відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами, вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 124, 368, 370-374, 392, 395, 473-475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 30.09.2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 , з однієї сторони та прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Алексєєнко Є. О., з другої сторони - затвердити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 425 КК України та призначити основне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі та на підставі ст. 58 КК України застосувати до ОСОБА_1 ., як до військовослужбовця, замість позбавлення волі строком на 2 (два) роки покарання у виді службового обмеження на той самий строк, 2 (два) роки, з відрахуванням у дохід держави 15 (п`ятнадцять) відсотків із суми його грошового забезпечення.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади начальника складу у військових формуваннях Збройних Сил України строком на 2 (два) роки.

Цивільний позов військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах Військової частини А3571 до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 199919,00 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень) 00 коп., на користь держави в особі Військової частини А3571 (вул. Шкільний аеродром, 1-а, м. Одеса, Одеської області, 65121, рах. №31251260401171 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 08419537) в рахунок відшкодування збитків, завданих вчиненим ним кримінальним правопорушенням.

Стягнути на користь Миколаївського НДЕКЦ МВС України вартість проведення товарознавчих експертиз №57 від 14.08.2019 року, в сумі 5024 грн. (п`ять тисяч двадцять чотири) 32 коп., та №67 від 30.08.2019 року в сумі 1256 грн. (одну тисячу двісті п`ятдесят шість) 08 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Прохоров П. А.