Ухвала суду № 85113683, 18.10.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4071/19

Провадження № 1-кп/496/382/19

У Х В А Л А

18 жовтня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

суддів - Буран В.М., Галич О.П.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.

прокурорів - Бабіна О.Д. та Сцепури І.О.

захисників - Карпова І.О. та Гулькевич Д.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 383, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у таємному викраденні насіння гарбузу загальною вагою 5000 кг, вартістю 10000 доларів США, що на момент вчинення злочину відповідно до курсу НБУ складає 278795,69 грн., та ядра горіху «Грецького» загальною вагою 19820 кг, вартістю 93500 доларів США, що на момент учинення злочину відповідно до курсу НБУ складає 2606739,7 грн., вчиненому групою осіб, в особливо великих розмірах; у неправдивому повідомленні ДОП Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Арпентія І.І. про вчинення відносно нього злочину з корисливих мотивів; у використанні завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 ; у пособництві в підробленні водійського посвідчення серії НОМЕР_1 , з метою його подальшого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; у наданні слідчому СВ Усатівського ВП Біляївського ПВ ГУНП в Одеській області завідомо неправдивих показань з корисливих мотивів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним обвинувачений може переховуватися від суду. Він не має постійного місця роботи, проживає за межами Одеської області, може бути причетним до скоєння інших злочинів, що також має бути враховано при обранні запобіжного заходу. ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, інших осіб причетних до вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, оскільки на даний час впливає досудове розслідування та не встановлено коло всіх причетних до його вчинення, хоча наразі встановлено. ОСОБА_1 залучався до протиправних дій іншими особами та будучи ознайомленим з матеріалами провадження може попередити їх про обставинами які йому стали відомі. Спосіб вчинення даного кримінального правопорушення та заходи спрямовані обвинуваченим на приховування своєї злочинної діяльності свідчить про стійкість злочинних намірів ОСОБА_1 внаслідок чого існує ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор вказує на те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 не сприятиме запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі він може продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілого, свідків, осіб, які на даний час не встановлені, але причетні до вчинення даних злочинів, може підвергнутись впливу осіб, які наразі не встановлені, але причетні до вчинення даних злочинів, може підвергнутись впливу осіб, які наразі не встановлені, але причетні до вчинення даних злочинів та переховуватись від суду, як з мотивів ухилення від кримінальної відповідальності так і через погрози, від невстановлених осіб, які причетні до вказаних злочинів.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор вважав за необхідне обрати обвинуваченому міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки саме вказана міра запобіжного заходу є найбільш доцільною та може запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисники щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою просили відмовити та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час. При цьому захисники посилались на те, що обвинувачений має дружину та трьох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом, він зареєстрований в іншій області про те може винаймати житло в м. Одесі на час розгляду справи, на що надали відповідні докази. Вважали, що ризики на які посилається прокурор є абстрактними, а тому просили в клопотанні прокурору відмовити, а їх клопотання задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_3 до підготовчого судового засідання не з`явилась, але направила на адресу суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, дослідивши обвинувальний акт та додані до клопотання докази, суд приходить до наступного.

Згідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131, 176, 181, 183).

У частині першій статті 183 Кодексу визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Продовжене тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /справа W. проти Switzerland, судове рішення от 26 січня 1993 року § 30/.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

ОСОБА_1 одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей в тому числі і дитину інваліда, раніше не судимий, має постійне місце проживання за межами Одеської області та на час розгляду справи може винаймати житло у м. Одесі. Про те він обвинувачується у скоєнні ряду злочинів в тому числі і особливо тяжкого, за скоєння якого передбачено покарання до від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та знаючи про тяжкість покарання може переховуватись від суду, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні вказаних злочинів в складі групи осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а тому є ризик того, що обвинувачений може переховуватись і від вказаних осіб та суду, особи які причетні до скоєння особливо тяжкого злочину можуть впливати на обвинуваченого. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, а тому є ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаних ризиків передбачених п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України дають суду підстави для обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв`язку з чим в клопотанні захисникам про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абз. 2 ч.5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчинених злочинів, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

З урахуванням особи обвинуваченого, його віку та стану здоров`я, майнового стану, обставин злочинів, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні крадіжки в особливо великому розмірі на суму 2885535,39 грн, а тому суд вважає за необхідне визначити розмір застави поза межами розмірів, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, який передбачений для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме: у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 768400 грн. (400х1921). При цьому суд зауважує, що розмір застави у від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 177, 178, 183, 314-316, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинуваченому та його захиснику в клопотанні про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 18.10.2019 року до 16.12.2019 року, включно та утримувати його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор №21».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 768400 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення - начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор №21».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Пендюра

Судді В.М. Буран

О.П. Галич

Повний текст ухвали складено 23.10.2019 року.