Рішення № 85113109, 23.10.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3701/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"23" жовтня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого – судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Заблоцької М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 січня 2012 року, реєстр. АДРЕСА_1 2-108, вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2 .

В будинку з 05 липня 2012 року зареєстрований відповідач, який не є членом сім`ї позивачки, та з грудня 2017 року в житловому приміщенні без поважних причин не проживає, участі у витратах на утримання будинку не несе, комунальні послуги не сплачує, особистих речей відповідача в житловому приміщенні немає, проте останній не знявся з реєстраційного обліку, внаслідок чого власнику житла створюються перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власним майном.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування належним їй житловим приміщенням.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, проте останній надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 січня 2012 року, реєстр. АДРЕСА_1 2-108 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 .

В будинку з 05 липня 2012 року, зі згоди позивачки, зареєстрований відповідач, який не є членом її сім`ї.

Згідно акту вуличного комітету №47 від 27 серпня 2019 року, складеного за участю жителів вул АДРЕСА_3 Перемоги: ОСОБА_4 М ОСОБА_5 , Криворучко Н.П. (а.с. 22), ОСОБА_2 за місцем реєстрації з грудня 2017 року не проживає.

Проте останній в добровільному порядку не знявся з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Внаслідок цього власнику житла створюються перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житлом.

Докази наявності поважних причин не проживання відповідача в житловому приміщенні в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Оскільки відповідач не є членом сім`ї власника житла, а тому відносини між сторонами повинні регулюватися главою 6 розділу ІІІ Житлового кодексу України (користування жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду).

Згідно ч. 1 ст. 163 ЖК України, у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 71 ЖК України встановлено граничні строки збереження права на житлове приміщення при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї - шість місяців (за винятком передбачених законом випадків, коли цей строк є більш тривалим).

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 41 Конституції України, ч.ч. 1-2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно роз`яснень, які надав Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.п. 33, 34 постанови №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Аналогічні роз`яснення надав й Верховний Суд України в постанові від 16 січня 2012 року у справі №6-57цс11.

За встановлених обставин, суд вважає, що позов про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування належним позивачці житловим приміщенням внаслідок не проживання цієї особи в житловому приміщенні без поважних причин понад шість місяців є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь державного бюджету також підлягають стягненню 768,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити повністю.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача , яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв