Ухвала суду № 85109748, 03.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

03.10.2019

Справа № 522/6456/16-К

Провадження № 1-кп/522/182/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

Головуючого - Кічмаренко С.М.,

Суддів: Коваленка В.М., Осііка Д.В.,

секретар судового засідання - Десятник Д.В.

за участю прокурора - Піщевят І.І.

захисників - Фещук М.Г., Богачова

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса, питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні № 22015160000000260 від 27.09.2015 року, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Одеса, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Кишинів, Республіки Молдова, громадянинаУкраїни, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258 КК України,-

В С Т А Н О В И ЛА:

В провадженні Приморського районного суду перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258 КК України.

У зв`язку з тим, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спливає, колегія суддів поставила питання про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченим, згідно ст. 331 КПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

В судовому засіданні при розгляді питання доцільності продовження міри запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою прокурор, що підтримував обвинувачення по даному провадженню, вважав за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 термін дії ухвали про тримання під вартою, мотивуючи тим, що раніше встановлені їм при обранні міри запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх захисники Фещук М.Г., Богачов А.Б., заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особи обвинувачених дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які караються позбавленням волі на максимальний строк до 15 років, що свідчить про те, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, та незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

При цьому, ч.5 ст. 176 КПК України прямо забороняє застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави до особи, яка підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Тобто, законодавець встановив, що до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні інкримінованих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 злочинів запобіжний захід може бути застосований виключно у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на підставі ст.9 Конституції України, на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд приходить до висновку, що тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v. Switzerland judgement» of 26 January 1993, Series A no.254-A, p. 15, §30).

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193-194, 196-197, 331, 372 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И ЛА :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 (шістдесят днів), тобто до 02 грудня 2019 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 (шістдесят днів) тобто до 02 грудня 2019 року.

Копію ухвали направити начальнику ОСІ УДПС України в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий: Кічмаренко С.М.

Судді: Коваленко В.М.

Осіік Д.В.