Ухвала суду № 85109432, 22.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 520/13796/19

Провадження № 2-зз/947/157/19

УХВАЛА

22.10.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Швець А.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд сягнути з ОСОБА_2 на його - ОСОБА_1 користь суму боргу у розмірі 5 259 800,00грн. та судові витрати.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 18.06.2019року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

24.06.2019 року від позивача до канцелярії суду надійшла виправлена позовна заява про стягнення боргу.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 05.07.2019року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання на 17 вересня 2019 року.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2019 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо дачного будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У підготовче засідання 17.09.2019 року позивач або його представник не з`явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, що підтверджується підписом представника позивача на розписці про отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії ухвали про забезпечення позову (а.с. 43), про поважність причин відсутності суд не повідомили, у зв`язку з чим, підготовче засідання було відкладено на 22.10.2019 року.

Крім того, у підготовчому засіданні 17.09.2019 року судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 .

У підготовче засідання 22.10.2019 року позивач або його представник знову не з`явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення представнику позивача, яке наявне у матеріалах справи (а.с. 92), про поважність причин відсутності суд не повідомили, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи або клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надали.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З матеріалів справи вбачається, що представнику позивача були вручені судові повістки не пізніше ніж за п`ять днів до підготовчого засідання 22.10.2019 року, а саме 23.09.2019 року, а у підготовче засідання, яке було призначено на 17.09.2019 року судова повістка була вручена 08.07.2019 року, у зв`язку з чим, суд вважає, що позивач та його представник про час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито 05.07.2019року, тобто справа перебуває в провадженні суду вже три місяці, а у зв`язку з неявкою позивача або його представника, у суду відсутні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Неприбуття у підготовчі засідання належним чином повідомлених позивача або представника розцінюється судом як намір затягування розгляду справи та свідчить про втрату інтересу позивачів до справи.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач або його представник жодного разу не з`явились в підготовчі засідання, про час та місце яких повідомлені належним чином, та, з урахуванням відсутності у суду доказів поважності неприбуття у підготовчі засідання позивача або його представника, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення боргу, підлягає залишенню без розгляду.

20.09.2019 року до канцелярії суду від представника третьої особи - адвоката Єнчевої Олени Олександрівни надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 року по цивільній справі №520/13796/19.

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення боргу залишено без розгляду, суд дійшов висновку, що необхідність у забезпеченні позову відсутня, а тому арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 року, слід зняти.

Керуючись ч. 1 та ч. 9 ст. 158, п.1 ч.2 ст. 200 та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення боргу – залишити без розгляду.

Клопотання представника третьої особи – адвоката Єнчевої Олени Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову – задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 року по цивільній справі №520/13796/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Зняти арешт з дачного будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зняти заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо дачного будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Копію ухвали направити сторонам для відома, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради у разі набрання ухвалою законної сили для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду. Оскарження ухвали про скасування заходів забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 22.10.2019 року.

Суддя Петренко В. С.