Рішення № 85106314, 21.10.2019, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1255/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р. Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді – Дідек М.Б.

з участю секретаря судових засідань Богданевич О.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції №5 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Павлючика Олега Олеговича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови серії ЕАВ № 1425169 від 14.08.2019 року за якою його було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 225 гривень.

На обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що згідно оскаржуваної постанови, 14.08.2019 року о 16год.58 хв. в м. Києві на Проспекті Перемоги,117 він здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті, чим порушив п.15.9 ґ ПДР (зупинка заборонена на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга)

Вважає оскаржувану постанову про притягнення його до відповідальності такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки фактичну зупинку вказаного транспортного засобу він не здійснював, так як даний автомобіль був залишений там іншим водієм та переданий йому в подальшому для продовження роботи по наданню послуг таксі. Крім того, п.15.9 ґ ПДР не був порушений, оскільки інспектором відстань між перехрестям та його автомобілем не вимірювалася, вона визначалась візуально, тому просив позов задоволити.

Ухвалою від 20.08.2019 року було відкрито провадження у справі.

Відповідача своїм право на подання відзиву не скористались.

Вивчивши та дослідивши позовні вимоги та документи, якими вони обґрунтовані та письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступні правовідносини та норми, якими вони регулюються.

Судом встановлено, що 14.08.2019 року винесено постанову серії ЕАВ № 1425169 від 14.08.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за недотримання вимог п.п. «ґ» п. 15.9 ПДР України, а саме: зупинку транспортного засобу на перехресті.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами статті 14 Закон України від 30 червня 1993 року, № 3353-XII «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

За приписами статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення від7 грудня 1984, № 8073-X (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, із змінами внесеними Законом від 21.12.2017 року N 2262-VIII – далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з статтею 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За приписами підпункту 15.9 ґ Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі ПДР України), зупинка заборонена на перехрестях.

Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

У матеріалах справи наявний відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення, з якого чітко вбачається , що 14.08.2019 року о 16:58хв. в м. Києві на проспекті Перемоги 117, автомобіль «PEUGEOT 301» д.н.з НОМЕР_1 . стояв на перехресті, що є порушенням п.15.9 ґ ПДР. На наявність порушення звернута увага водія ОСОБА_1 поліцейським. Водій ОСОБА_1 визнавав порушення ПДР, намагався просити стягнення у вигляді попередження, і не погоджувався на винесення щодо нього постанови про притягнення його до відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу. Будь-яких заперечень, що не він припарковував даний транспортний засіб на перехресті ОСОБА_1 поліцейським не висловлював.

Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною четвертою вказаної статті закріплено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У постанові у справі про адміністративне правопорушення мають міститися найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (стаття 283 КУпАП).

Зі змісту наведених норм законодавства України можна зробити висновок, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.

Аналіз викладених норм свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статтею122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. У випадку, коли особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана надати належні та допустимі докази, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідачем до матеріалів справи були долучені відеоматеріали з місця події: відеозапис з нагрудної камери поліцейського, постанова у справі про адміністративне правопорушення що, у сукупності є доказами в адміністративній справі і безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 діяння.

Враховуючи вищевикладене та вимоги п.1 ч.3 ст.286 КАС України , суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для скасування постанови серії ЕАВ № 1425169 від 14.08.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАп, а відтак постанову залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 72, 77-78, 241-246, 268, 286 КАС України, суд

постановив:

В позові ОСОБА_1 – відмовити.

На постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Полонський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 22.10.2019 року.

Суддя Дідек М.Б.