Рішення № 85105180, 22.10.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2019 Справа №607/15345/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив в суд адміністративний позовом до відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області, у якому заявляє вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 532227 від 21 червня 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закриття провадження у справі. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки його було притягнуто до відповідальності за керування автомобілем без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в той час як була відсутня сама підстава для перевірки такого документа.

Представник відповідача подала відзив у якому посилається на безпідставність позовних вимог. Зазначає, що підставою для зупинки ОСОБА_1 став перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, що він визнав. При перевірці документів було встановлено, що у нього відсутній чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто ним також порушено вимоги пункту 2.1. (ґ) ПДР, за що його і було притягнуто до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вказані вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 про задоволення позову заперечила та просила відмовити у їх задоволенні з мотивів, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 532227 від 21 червня 2019 року, ОСОБА_1 21 червня 2019 року о 09 год. 16 хв., керував автомобілем «ВАЗ 2109», н.з. НОМЕР_1 , вулицею Князя Острозького у м. Тернополі без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або без чинного внутрішнього електронного договору зазначеного виду обов`язкового страхування цієї ж відповідальності, чим порушив пункт 2.1 (ґ) Правила дорожнього руху України (далі ПДР), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 (ґ) ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно пункту 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ, у посадової особи відповідача, в спірних правовідносинах не було.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На виконання цієї вимоги закону представник відповідача надалавідеозапис з нагрудної камери працівника поліції.

З нього вбачається, що підставлю для перевірки документів позивача стало те, що інспектор поліції вбачав в йогодіях порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.

Вказане підтверджується і представником відповідача у відзиві.

Відповідальність за це порушення, передбачена частиною 1 ст. 122 КУпАП.

Однак представником відповідача не надано доказів того, що ОСОБА_1 було визнано винниму порушенні вимог розмітки проїзної частини доріг.

Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що стало підставою для зупинки керованого ним автомобіля, то суд дійшов висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення документів в тому числі і чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або чинного внутрішнього електронного договору зазначеного виду обов`язкового страхування цієї ж відповідальності, а позивач, в свою чергу, не бувзобов`язанийвиконувати таку вимогу, і тому в йогодіях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ухваленій 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі – закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 532227 від 21 червня 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. – скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення – провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 22 жовтня 2019 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка