Постанова № 85104708, 22.10.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3982/19

3/583/1145/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Охтирка Сумська область

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протокол про адміністративне правопорушення серії БД №351824, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.09.2019 року о 02 годині 00 хвилин по вул. Снайпера, 1, м. Охтирка. Сумської області керував мотоциклом Форте державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6810 у присутності двох свідків, показники драгера становлять 0,61 промілей алкоголю в крові. Від проходження в медичному закладі огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 2 жовтня 2019 року ОСОБА_1 заявив про відкладення судового розгляду для укладення угоди з адвокатом, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2019 року.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи в установленому законом порядку, про що мається розписка про отримання судової повістки, в судове засідання 22 жовтня 2019 року не з`явився, будь-яких заяв від нього не надійшло.

Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з`явився та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав. Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з`явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави – учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

В ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника.

Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 351824 від 01.09.2019 року, а також іншими матеріалами справи, а саме тестуванням на алкоголь та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що ОСОБА_1 за результатом тестування має позитивну пробу у 0,61 промілей алкоголю в крові (а.с.4,5-а), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими підтверджується, що ОСОБА_1 у їх присутності пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор Drager 6810, за результатами якого було встановлено, що він знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, крім того в їх присутності був ознайомлений зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.2-3). До протоколу додано оптичний диск з відеозаписом, який ретельно перевірено та досліджено судом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6810 пройшов огляд на стан сп`яніння, результат 0,61 промілей алкоголю, в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення та дачі пояснень (а.с.7).

Будь-яких сумнівів щодо достовірності доказів, доданих до протоколу, у суду не виникає, суд вказані докази приймає до уваги як належні та допустимі.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, свідків, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази, досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєному.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

Згідно довідки Територіального сервісного центру №5943 Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області від 18.10.2019 року ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 19.07.2016 року (а.с.16).

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, є водієм, має посвідчення водія, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 268, 276, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) в доход держави: код бюджетної класифікації доходів 21081300 Рахунок - UA618999980000031110149018001;Отримувач - ГУК у Сумській області/Сумська область/ 21081300код за ЄДРПОУ - 37970404; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)призначення: протокол серії БД №351824 від 01.09.2019 року з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк рахувати з моменту вилучення водійського посвідчення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 384,20 грн. на користь держави, які сплачувати на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 Код за ЄДРПОУ 37993783 Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко