Ухвала суду № 85103115, 22.10.2019, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/994/18

УХВАЛА

судового засідання

22 жовтня 2019 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:головуючого-судді Бунда А.О.,

з участю:

секретаря судового засідання Мартинюк О.С.,

прокурора Замараєва Р.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Мицика О.В., Бекалюка В.І.,

представника потерпілої Якимишин О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо визнання очевидно недопустимим доказу у межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за ч.2 ст.286 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140160000043 від 24.01.2018,

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокати Бекалюк В.І. та Мицик О.В. подали суду клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими. У клопотанні просять визнати очевидно недопустимими доказами фактичні дані, процесуальними джерелами отримання яких є висновок без номера щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2018 та висновок експерта №414/2018-т від 02.02.2018, складений за результатами проведення судово-токсикологічної експертизи.

В клопотанні зазначають, що висновок на стан сп`яніння не відповідає вимогам КПК, оскільки стороні захисту не відкривався акт медичного огляду особи. Крім цього огляд ОСОБА_1 проводився після внесення відомостей в ЄРДР, тому такий огляд був фактично освідуванням особи, однак в цьому випадку відсутня постанова прокурора. Зазначений висновок був складений на підставі Інструкції, затвердженої постановою Кабунету Міністрів №1103 від 17.12.2008 року і не може бути належним доказом у кримінальному провадженні та свідчити про факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Також відомості, які містяться у висновку експерта №414/2018-т від 02.02.2018 не можуть бути допустимим доказом, оскільки експертом дослуджувалися взірці крові, що були відібрані у ОСОБА_2 , однак всупереч вимогам КПК не було постанови прокурора про відібрання біологічних зразків та не складався протокол про відібрання біологічних зразків. Отримання біологічного зразка крові та його процесуальне оформлення виконані із порушеннями вимог закону і виключають можливість використання фактичних даних, викладених у висновку експерта. Тому просять клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор та представник потерпілої вважають таке клопотання передчасним, оскільки воно має вирішуватися в нарадчій кімнаті при оцінці доказів у справі.

Суд, заслухавши думку по заявленному клопотанні, приходить до наступного висновку.

Підстави для визнання доказів недопустимими зазначені в ст. 87 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Жодна із наведених у клопотанні про визнання доказів очевидно недопустимими обставин не підпадає під перелік підстав для визнання доказів недопустимими внаслідок їх очевидної недопустимості.

Статтею 89 КПК України визначено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Заявлені в клопотанні докази, що їх просять визнати недопустимими захисники можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами. Очевидної недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх із взаємозв`язку з іншими доказами суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказують захисники, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 87, 89 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання адвокатів Бекалюка В.І. та Мицика О.В. про визнання очевидно недопустимими доказами фактичних даних, процесуальними джерелами отримання яких є висновок без номера щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2018 та висновок експерта №414/2018-т від 02.02.2018, складений за результатами проведення судово-токсикологічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О.Бунда