Ухвала суду № 85102489, 08.10.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.10.2019

Справа № 334/7064/19

Провадження № 1-кс/334/3729/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Манюхіні О.О. за участю старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Мушина С.В., прокурора Пучкова О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного адвоката Козар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Мушина С.В. та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019080050003397 від 28.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Донецьк, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1. 13.05.2004 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.75, ч.1 ст.76 КК України до 1 року обмеження волі з випробувальним строком 1 рік; 2. 21.06.2004 року Єнакієвським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70, ч.1 ст.75, ч.1 ст.76 КК України до 3 років 6 місяців п/в, з випробувальним строком 2 роки; 3. 29.11.2004 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.104, ч.1 ст.76 КК України до 2 років п/в. Приєднано покарання по вироку від 26.06.2004. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним строком 2 роки; 4. 18.07.2005 року Куйбишевським районним судом м. Донецьк за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року п/в, на підставі ч.1 ст.71 КК України остаточно до 3 років 7 місяців п/в, умовно-достроково звільнений 09.03.2007 року, не відбутий строк покарання 1 рік 8 місяців 14 днів; 5. 04.12.2007 року Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6 місяців п/в, умовно-достроково звільнений 04.03.2011 році, не відбутий строк покарання 1 рік 9 днів; 6. 17.09.2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 5 років 6 місяців п/в, звільнений 16.11.2018 по відбуттю строку покарання; 7. 30.07.2019 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України;

встановив:

До Ленінського районного суду м.Запоріжжя звернувся старший слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Мушин С.В. з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що 26.09.2019 о 20.18 годин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, під видом покупця увійшов до торгового залу аптеки «Копійка», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 16.

Перебуваючи в торговому залі вказаної аптеки, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, взяв з полиці 1 упаковку 50 мл. нічного крему від зморшок «Vichy LiftActiv Night», вартістю 654 грн. 92 коп. без урахування ПДВ, яка належить ТОВ «Аптека-Магнолія» та поклав її до правої кишені куртки, в яку він був одягнутий.

Вказані злочинні дії ОСОБА_1 були помічені фармацевтом аптеки ОСОБА_2 , який зажадав від ОСОБА_1 , припинити злочинні дії та повернути товар. ОСОБА_1 , чітко усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені та носять відкритий характер, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, утримуючи при собі викрадене майно, відштовхнувши ОСОБА_2 втік з місця вчинення злочину.

В результаті злочинних дій, ОСОБА_1 відкрито викрав майно, яке належить ТОВ «Аптека - Магнолія», спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, який кваліфікується як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Старшим слідчим СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області в Запорізькій області Мушиним С.В. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019080050003397 від 28 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

30.09.2019 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, після чого у зв`язку з невстановленим місцем перебуванням ОСОБА_1 , тобто неможливості її вручення, вказане повідомлення про підозру було направлено поштою за місцем мешкання ОСОБА_1

Надане доручення в порядку ст.40 КПК України направлене на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 Згідно рапорту оперуповноваженого встановити фактичне місцезнаходження підозрюваного не виявилося можливим.

07.10.2019 місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 було встановлено та останній згідно ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя про затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який є тяжким злочином, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, існує ризик, згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду з метою уникнення кримінального покарання. Також підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати виконанню процесуальних рішень, оскільки з метою уникнення покарання за скоєні злочини, залишив місце мешкання, у зв`язку з чим, був оголошений у розшук. На підставі п.5 ч.1 ст. 177 КПК України існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність (під час розслідування кримінального провадження було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має схильність вчиняти корисливі злочини). Далі, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити нове правопорушення, у зв`язку із тим, що він ніде не працює та не має постійного джерела доходів й може знову вчинити корисливий злочин з метою здобуття засобів для існування.

Слідчий вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання, або домашній арешт не можливо, оскільки тяжкість кримінального правопорушення скоєного ОСОБА_1 , а також особистість підозрюваного, який не має постійного джерела прибутків, не може запобігти ризикам, передбачені ст..177 КПК України, тому вважається необхідним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 оскільки підозрюваний має реальну можливість сховатися від слідства або суду, чинити тиск на потерпілихо або свідків та вчинити новий злочин.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.

Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_1 просив суд не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, оскільки він не має наміру на ухилення від слідства або суду та чинити тиск на потерпілих або свідків. Він запевнив суд, що кожен раз буде з`являтися за викликом та не має наміру вчиняти новий злочин.

У судовому засіданні захисник Дробота С.С. адвокат Козар пояснив, що слідчим та прокурором не доведені підстави для застосування виняткового запобіжного заходу.

Проте, розуміючи, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно провести ряд слідчих дій, тому доцільним буде обирати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, вважаю що клопотання підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що відомості про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину з кваліфікацією за ч.2 ст. 186 України внесені до ЄРДР 28.09.2019 року за №120190800500003397.

Подане до суду клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. ст.184,192 КПК України, погоджене з прокурором.

30.09.2019 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, після чого у зв`язку з невстановленим місцем перебуванням ОСОБА_1 , тобто неможливості її вручення, вказане повідомлення про підозру було направлено поштою за місцем мешкання ОСОБА_1

Надане доручення в порядку ст.40 КПК України направлене на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 Згідно рапорту оперуповноваженого встановити фактичне місцезнаходження підозрюваного не виявилося можливим.

07.10.2019 місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 було встановлено та останній згідно ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя про затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Таким чином, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка йому може загрожувати, обвинувачений може переховуватися від суду, а звідси існує ризик ухилення від правосуддя.

Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених злочинів, особу та репутацію підозрюваного, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

Суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів потерпілих. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, тому суд не приймав до уваги доводи та пояснення захисника та підозрюваного.

Також, з урахуванням норм ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 150 000 гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Мушина С.В. погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Пучковим О.С. про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 07 жовтня 2019 року ( часу затримання) до 05 грудня 2019 року включно.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 000 гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок на депозитний рахунок: № 37319085001205, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі № 1-кс/334/3729/19, ЄУН 334/7064/19.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05 грудня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ГУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ГУ «Запорізький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н.Ю.Козлова