Ухвала суду № 85102363, 21.10.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6078/19

Провадження № 1-кп/333/702/19

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Холода Р.С., за участю: секретаря судового засідання Єрохіної А.Б., прокурора Богача С.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Артеменка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2019 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка про отримання ОСОБА_1 та його захисником копій вказаних документів.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про призначення та проведення судового розгляду на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду надала заяву, в якій просить суд провести підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню без її участі.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення судового розгляду та об`єднання вказаних кримінальних проваджень.

Також, у судовому засіданні прокурор Богач С.О. письмово заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , при цьому зазначив, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу останньому, не зникли, тому необхідно задовольнити клопотання. На цей час, з урахуванням особистості обвинуваченого (неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих злочинів; обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину), на думку прокурора, існують ризики: переховування від суду, можливість вчинення інших злочинів. Інші, більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_1 застосувати неможливо, так як: під час особистого зобов`язання та домашнього арешту обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проте, в даному випадку у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв`язки та постійна робота, тому є ризик переховування останнього; особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні; відсутність постійного джерела доходів унеможливлює застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

ОСОБА_1 зазначив, що ухилятися від явки до суду він не буде, має постійне місце мешкання, тому зможе виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, буде достатнім. Останній раз він звільнився по відбуттю покарання у 2018 році.

Захисник Артеменко Є.А. заявив, що ризики, які були встановлені під час досудового розслідування, відпали і на цей час вони відсутні. Крім того, у прокурора відсутні докази, що обвинувачений має намір ухилитися від суду та вчинити новий злочин. На цей час ОСОБА_1 має постійне місце мешкання у м. Запоріжжі, до свого затримання обвинувачений постійно, хоча і неофіційно працював вантажником в ТОВ «АТБ», має на утриманні неповнолітню дитину. Інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі зможе, на думку захисника, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу, вислухавши думки прокурора, захисника і обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до такого.

Частиною 3 ст.315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23.11.2017 року у справі № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.

У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Судом встановлено, що 26.08.2019 року ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.10.2019 року.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Прокурор в обґрунтування свого клопотання, на думку суду, довів наявність фактів, зміст яких переконав суд у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 міг вчинити злочин, вказаний в обвинувальному акті.

При вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, суд оцінює та враховує у сукупності такі обставини: особистість обвинуваченого (раніше неодноразово (6 разів) судимий за скоєння умисних, у т.ч. корисливих злочинів; звільнився лише у 2018 році по відбуванню покарання за останньою судимістю), його майновий стан (офіційно не працює, відстуні докази щодо наявності постійного щомісячного доходу), соціальні зв`язки (розведений, до затримання мешкав з цивільною дружиною, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , 2016 року народження, мешкає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 не проживає).

При вирішенні питання про доцільність продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 судом враховується тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк від 4 до 6 років позбавлення волі).

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Тому суд, вважає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, при аналізі пояснень учасників судового засідання, дослідженні матеріалів кримінального провадження, на думку суду продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість вчинити інший злочин.

Під час розгляду питання про запобіжний захід ОСОБА_1 , суд розглянув можливість застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого альтернативного запобіжного заходу.

Водночас, в даному випадку, враховуючи особистість обвинуваченого, ризик вчинення ОСОБА_1 іншого злочину є настільки вагомим, що суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти забезпеченню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним та відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено.

Учасник ами процесу не заявлялись інші клопотання про обрання, зміну, скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 314-317, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, 7 на 12 год. 30 хв. 29 жовтня 2019 року.

Справу розглядати суддею одноособово.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, потерпіла, обвинувачений, захисник.

Продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 20.12.2019 року (включно).

Доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_1 (на цей час перебуває у слідчому ізоляторі) до 29.10.2019 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, а також надіслати начальнику ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та органу пробації для виконання.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст ухвали складено 22.10.2019 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод