Рішення № 85102034, 09.10.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2358/19

2/310/1540/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2 ) до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (представник Істамова Ірина Володимирівна), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (представник – державний виконавець Паскарь К.М.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 08 квітня 2008 року вона уклала з відповідачем кредитно-заставний договір № ZРВ6АК57540097, відповідно до умов якого банк надав їй кредит на придбання автомобіля, а вона зобов`язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування. Але в зв`язку зі складним матеріальним становищем вона не змогла повернути позичені кошти. В грудні 2016 року вона дізналася про відкриття Бердянським відділом ДВС виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 5578, виданого 13.10.2015р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми у розмірі 1160549,65 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинено незаконно та він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки цей виконавчий напис не відповідає вимогам закону, в самому написі зазначено, що строк, за який проводиться стягнення – сім років чотири місяці двадцять чотири дні, а саме з 08.04.2008р. по 01.09.2015р. Просила суд визнати виконавчий напис нотаріуса від 13.10.2015р. № 5578 таким, що не підлягає виконанню.

Позивач та його представник адвокат Дон В.О. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, подала до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позов не визнає та вважає його безпідставним. На час вчинення нотаріусом виконавчого напису банк подав йому усі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений Постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. На дату вчинення виконавчого напису спору про право між сторонами не було, а сама ОСОБА_1 погоджувалася з сумою свого боргу.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, надала суду письмові пояснення на позов, в яких зазначила, що про будь-які спори, суперечки, зміни та доповнення до кредитного договору, винесені з приводу цього судові та інші рішення, злочини, що впливають на відносини кредитора і боржника, кредитор її не повідомляв, а присутність боржника під час вчинення виконавчого напису не передбачена чинним законодавством. Коли законом чи договором передбачена сплата боржником кредитору процентів, комісії, неустойки (штрафів, пені) та/або інших додаткових платежів, розмір заборгованості боржника періодично змінюється з кожним випадком донарахування цих платежів до основної суми заборгованості, внаслідок чого у ті ж моменти відбувається відповідне оновлення (збільшення чи зменшення у грошовому виразі) права вимоги кредитора. У такому разі відрахування нотаріусом строку вчинення виконавчого напису може здійснюватись з дня, наступного за днем направлення кредитором боржнику останньої за хронологією вимоги, але лише за умови, що визначені в ній відповідно до закону чи договору суми заборгованості відрізняються від розміру вимог, раніше направлених тим же кредитором тому ж боржнику за тим же правочином.

Представник третьої особи Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з яким той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особамиорганів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону Укаїни «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Затверджений Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

08 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитно-заставний договір № ZРВ6АК57540097, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 13595,39 грн. на придбання автомобіля CHEVROLET AVEO, рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до якого вона зобов`язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування.

13 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. складено виконавчий напис № 5578 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1160549,65 грн. Також запропоновано задовольнити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі: залишок заборгованості за кредитом – 13870,69 доларів США., заборгованості за відсотками – 3439,79 доларів США, комісія – 753,92 доларів США, пеня – 32359,44 доларів США, штраф (фіксована частина) – 200,00 доларів США, штраф (відсоток від суми заборгованості) – 2521,19 доларів США, що всього становить – 53145,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2015 складає 1 158849,65 грн.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Проте в судовому засіданні встановлено, що сума заборгованості про яку зазначено у виконавчому написі нотаріуса цим критеріям не відповідає та не є безспірною.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання виконавчого напису № 5578 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1160549,65 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18, 526, 546, 598, 610, 1049 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, офіс 9), Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 35036491, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 60) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 5578, виданий 13 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» боргу в сумі 1160549,65 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 18 жовтня 2019 року.

Суддя