Рішення № 85101356, 10.10.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2202/2019

Номер справи 243/6763/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 10 » жовтня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Гончарової А.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Олійник А.Ю.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Михайлішиної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він є пенсіонером, і є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 145077886 від 09 вересня 2015 року, та перебуває на обліку в Мангушському Об`єднаному Управлінні Пенсійного Фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла на непідконтрольній владі України території, у м. Макіївка, де він і поховав її.

06 червня 2017 року він звернувся до Мангушського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області для отримання свідоцтво про смерть. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану було неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для дійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

На підставі рішення Першотравневого районного суду він отримав свідоцтво про смерть українського зразка.

Після смерті матері у встановлений законом термін він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вступ у спадщину, та отримання недоотриманої пенсії.

Приватним нотаріусом Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичековим С.Ф., було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом НМХ 409062 зареєстрованому у реєстрі за № 89 на недоотриману пенсію в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області за період з 09.09.2014 року по 31.05.2017 року в сумі 113947 грн. 02 коп., яка належала померлій матері ОСОБА_2 , на підставі довідки № 14866/03-02 від 21.12.2017 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину: спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у розмірі 113947,02 грн., яка знаходиться у Мангушському ОУПФ України в Донецькій області.

На підставі вищевикладеного приватний нотаріус звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, з письмовою заявою про надання відомостей про наявність та розмір недоотриманої пенсії померлої 02 травня 2017 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

21 грудня 2017 року приватний нотаріус отримав листа від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, де була вказана недоотримана пенсія за період з 01.09.2014 року по 31.05.2017 року в сумі 113947,02 грн.

Також в даному листі було вказано, що сума недоотриманої пенсії може бути зменшена у зв`язку з датою звернення спадкоємця до управління Пенсійного фонду України та виплачена згідно з вимогами ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Зазначив про те, що йому ніхто не повідомив і він не знав, що недоодержана сума пенсії у зв`язку із смертю його матері не включаються до складу спадщини.

У встановлений законом термін він звернувся до Мангушського ОУПФ України в Донецькій області з заявою про отримання недоотриманої пенсії згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 та надав усі необхідні документи.

У квітні місяці 2018 року він вдруге в усній формі звернувся до співробітників Мангушського ОУПФ України в Донецькій області для з`ясування обставин по суті справи, та на якій стадії знаходиться розгляд його заяви, про отримання недоотриманої пенсії, співробітники Мангушського ОУПФ України в Донецькій області пояснили йому, що його документи по справі надіслані до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, і як тільки вони отримають відповідь від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, вони йому повідомлять.

У серпні місяці 2018 року він втретє в усній формі звернувся до співробітників Мангушського ОУПФ України в Донецькій області для з`ясування причин чому до теперішнього часу йому не повідомили на якій стадії знаходиться розгляд його заяви, про отримання недоотриманої пенсії, співробітники Мангушського ОУПФ України в Донецькій області ще раз пояснили йому, що його документи по справі надіслані до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, і як вони тільки отримають відповідь від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, вони йому повідомлять.

У жовтні місяці 2018 року позивач з письмовою заявою про отримання недоотриманої пенсії згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, де просив виплатити йому недоотриману пенсію за період з 01.09.2014 року по 31.05.2017 року в сумі 113947,02 грн., яка належала померлій ОСОБА_2

24.01.2019 року він отримав листа від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, де зазначено про те, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії що підлягає виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишились недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік) а також члени сім`ї які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло до органу Пенсійного фонду України не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Також в даному листі вказано, що письмова заява на отримання недоотриманої пенсії, за померлу ОСОБА_2 , надійшла до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області лише 23.01.2018 року. У зв`язку з вищезазначеним виплата недоотриманої пенсії неможлива.

Виходячи з даного листа, Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, вказує на те що він пропустив 6-місячний термін після смерті своєї матері ОСОБА_2

Однак це не відповідає дійсності, тому що факт смерті було зареєстровано відповідно до рішення Першотравневого районного суду, та видано свідоцтво про смерть українського зразка 06 червня 2017 року, а свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію видане приватним нотаріусом Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичековим С.Ф. від 15 січня 2018 року.

Після цього позивач звернувся до Мангушського ОУПФ України в Донецькій області з заявою про отримання недоотриманої пенсії, та надав усі необхідні документи.

Так 04.06.2019 року позивач звернувся з письмовою заявою про отримання недоотриманої пенсії після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, де просив виплатити йому недоотриману пенсію за період з 01.09.2014 року по 31.05.2017 року в сумі 113947,02 грн., яка належала померлій ОСОБА_2

16.06.2019 року позивач отримав листа від Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, де йому було відмовлено в отриманні недоотриманої пенсії після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 за період з 01.09.2014 року по 31.05.2017 року в сумі 113947,02 грн.

Лише 24.01.2019 року, через 13 місяців, після його першого звернення, йому була надана письмова відповідь від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області.

Виходячи з даного листа, Головне Управління Пенсійного Фонду України в Донецький області, вказує на те що позивач пропустив 6 місячний термін після смерті своєї матері ОСОБА_2 , у зв`язку з чим виплата недоотриманої пенсії неможлива.

Виходячи з вище викладеного, вважає, дії Мангушського ОУПФ України в Донецькій області, щодо не виплати недоотриманої пенсії, бездіяльністю, та протиправними, такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, віднесене Конституцією України до найважливіших особистих прав людини. Безпідставна не виплата недоотриманої пенсії, яка належала його матері, без прийняття відповідного рішення Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, є порушенням положень статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Позивач просив визнати дії відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії в сумі 113947,02 грн., яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , неправомірними, стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію у розмірі 113947,02 грн., стягнути з відповідача на свою користь судовий збір в розмірі 704,80 грн., допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де він зазначив, що у даному позові позивач оскаржує дії головного управління щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії у розмірі 113 947,02 грн., яка залишилися після смерті його матері ОСОБА_2 та була успадкована позивачем згідно свідоцтва про право на спадщину за законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262).

ОСОБА_2 перебувала на обліку в головному управлінні, як отримувач пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262. Пенсія виплачена по 01 вересня 2014 року, оскільки ОСОБА_2 мешкала у м.Макіївка, територію якої захоплено. На теперішній час м.Макіївка є територією, яка не підконтрольна українській владі.

Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера здійснюється в порядку, встановленому статтею 61 Закону №2262.

Статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

За приписами частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із пунктом 4 вказаного Порядку, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Згідно матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 06.06.2017 року зроблено відповідний актовий запис № 88 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

У даному випадку початок перебігу строку для звернення Позивача з заявою є дата отримання свідоцтва про смерть, яке підтверджує факт смерті його матері, а не дата отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Зважаючи на наведені вище положення статті 61 Закону № 2262 для отримання недоодержаної ОСОБА_2 пенсії позивач повинен був звернутися до головного управління з відповідною заявою до 08.12.2017 року. Однак із заявою про виплату недоотриманої пенсії Позивач звернувся 23.01.2018, тобто більше ніж через 6 місяців після смерті пенсіонера та отримання свідоцтва про смерть.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що Позивач звернувся із заявою про виплату недоотриманої пенсії з порушенням шестимісячного строку, то головне управління відмовляючи Позивачу у виплаті недоодержаної пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління вважав необґрунтованим посилання Позивача, як на ознаку законності свої вимог, щодо наявності свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вищевказаним спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено здійснення виплати недоодержаної суми пенсії, в порядку спадкування.

По-друге: Щодо посилання Позивач на норми статті 1227 Цивільного кодексу України. Статтею 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За загальним правилом вказані у цій статті соціальні виплати передаються членам сім`ї спадкодавця, причому незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. В останньому випадку право на одержання цих сум не входить до складу спадщини. Існування цієї норми викликано бажанням законодавця матеріально забезпечив членів сім`ї спадкодавця, який, імовірно, принаймні частину одержаних сум спрямував би на їх утримання або витратив би спільно з ними.

ЦК України не містить визначення поняття членів сім`ї спадкодавця. Згідно частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Із змісту цієї норми можна зробити висновок про те, що обов`язковою умовою для визнання особи членом сім`ї спадкодавця і одержання права на виплату зазначених коштів є факт спільного проживання з ним. Разом з тим, як випливає з абзаців другого та третього цієї статті ця вимога не стосується дітей спадкодавця, а також другого з подружжя, який з поважних причин не проживав спільно з ним.

За відсутності членів сім`ї спадкодавця суми соціальних виплат переходять до спадкоємців за заповітом або законом за правилами спадкового правонаступництва. Закріплення у ЦК України цього правила обумовлює перегляд багатьох норм інших законодавчих актів, насамперед з питань пенсійного забезпечення. Так, відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262 суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Отже, аналізуючи вище викладене, основними умовами для отримання сум недоодержаної пенсії є проживання членів сім`ї разом із пенсіонером на день його смерті та відповідне звернення, яке повинно бути не пізніше 6 місяців після смерті.

Так згідно матеріалів позовної заяви Позивач не проживав разом з ОСОБА_2 на день її смерті, що підтверджується довідкою від 09.09.2015 № НОМЕР_2 , а тому не є, у розумінні вищевикладеного законодавства, членом сім`ї померлої. А також звернувся з заявою про виплату недоотриманої пенсії з порушенням шестимісячного строку.

Таким чином, дії головного управління не суперечать чинному законодавству, а позовні вимоги безпідставні.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Мангушським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Макіївка Донецької області, про що 06.06.2017 року складено відповідний актовий запис № 88.

Відповідно до свідоцтва про народження від 09.02.1953 року, ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою від 09.09.2015 року за № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 зареєстрований як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, та переміщений за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа відповіді від 21.12.2017 року приватному нотаріусу Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичекову С.Ф. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в головному управління як отримувач пенсії в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За період з 01.09.2014 року по 31.05.2017 року у ОСОБА_2 залишилася недоотримана пенсія в сумі 113947,02 грн. Зазначено, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, які підлягати виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день йото смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до листа відповіді від 14.06.2019 року ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено, що звернення за виплатою недоотриманої пенсії (23.01.2018 року) надійшло до головного управління після 6 місяців з дня смерті ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тому право на виплату недоотриманої пенсії відсутнє.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви і не заперечується позивачем, померла мати позивачки - ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України як отримувач пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є спеціальним законом, який регулює та визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Нормами ст. 11 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Спадкодавець не є суб`єктом дії цього Закону.

Частиною 2 ст. 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Як вбачається із свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке було видано Мангушським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 06.06.2017 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Макіївка.

З довідкою про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення від 09.09.2015 року за №1451077886 вбачається, що з 09.09.2015 року його фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 , тобто на день смерті своєї матері позивач разом з нею не проживав.

Зазначена пенсія не може входити до складу спадщини, а інших підстав для отримання зазначених сум, які передбачені Законом у позивача немає.

Крім того, за приписами частини 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Згідно матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 06.06.2017 року зроблено відповідний актовий запис № 88 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 06.06.2017 року.

У даному випадку початок перебігу строку для звернення Позивача з заявою є дата отримання свідоцтва про смерть, яке підтверджує факт смерті його матері.

Зважаючи на наведені вище положення статті 61 Закону № 2262 для отримання недоодержаної ОСОБА_2 пенсії позивач мав право звернутися до головного управління з відповідною заявою до 07.12.2017 року. Однак із заявою про виплату недоотриманої пенсії Позивач звернувся 23.01.2018, тобто більше ніж через 6 місяців після смерті пенсіонера та отримання свідоцтва про смерть.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позивач не має права на отримання недоотриманої пенсії, яку отримувала його матір відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» яка була призначена їй у разі втрати годувальника.

Крім того, суд звертає увагу, що даний спір належить розглядати саме в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного.

У постанові від 04.09.2019 року у справі № 750/7865/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат. Позивач мотивував позовну заяву порушенням приписів цивільного законодавства та права власності на успадковані кошти. Предметом позовних вимог є зобов`язання відповідача виплатити позивачу нараховані, але не отримані спадкодавцем за життя суми пенсії, що ввійшли до складу спадщини. Вказані вимоги є майновими. Тому спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

В зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст рішення виготовлений 21 жовтня 2019 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду А.О. Гончарова