Ухвала суду № 85099317, 01.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38097/19

Провадження № 2/761/7563/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до Школи №25 І-ІІІ ступенів м.Києва Шевченківського району про визнання трудового договору безстроковим, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача: Школи №25 І-ІІІ ступенів м.Києва Шевченківського району, в якому просила суд:

- визнати укладений з нею ( ОСОБА_1 ) трудовий договір недійсним в частині визначення строку;

- скасувати наказ про звільнення та поновити її ( ОСОБА_1 ) на роботі, на посаді асистента вчителя в Школі №25 І-ІІІ ступенів м.Києва Шевченківського району;

- стягнути на її ( ОСОБА_1 ) користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 вересня 2019 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 5 727,15 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Так, подана позивачкою заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Позивачка повинна додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (ч.1, 2 ст.177 ЦПК України).

А тому, позивачка повинна додати до позовної заяви її копії, відповідно до кількості відповідачів.

Крім того, як вбачається з долучених до заяви документів, позивачка не сплатила судовий збір за подання вищезазначеного позову.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", можна зробити висновок, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позову, в якому заявлено вимоги саме щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, як зазначено у висновках Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №12-301гс18, за змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці", середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними, в передбачений законом строк, винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Так, у своїй заяві позивачка заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду не відноситься до структури заробітної плати, а отже, і до справ про стягнення заробітної плати, під час розгляду яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Тобто в даному випадку, вбачається, що позивачкою заявлено вимогу, яка має майновий характер про стягнення середнього заробітку яка підлягає сплаті, відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).

З 01 січня 2019 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2019 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 9 605, 00 грн., а із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України " Про судовий збір ", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачкою у позовній заяві об`єднано вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також вимогу немайнового характеру про визнання трудового договору безстроковим.

А тому, враховуючи зміст позовних вимог, позивачці необхідно сплатити суму судового збору у розмірі, передбаченому Законом України " Про судовий збір ", що складає 1 536,80 грн. (768,40 грн. +768,40 грн. = 1 536,80 грн.) (рахунок на сплату судового збору: рахунок отримувача - 31217205026001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030200, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП)).

Враховуючи те, що позивачка не позбавлена можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 строк для виправлення зазначених недоліків

Керуючись ст.ст. 175, 185, 348 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 до Школи №25 І-ІІІ ступенів м.Києва Шевченківського району про визнання трудового договору безстроковим, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши стороні заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, попередивши, що в разі не усунення вказаного недоліку заява буде вважатися неподаною і повертається стороні заявника.

Суддя: