Ухвала суду № 85098742, 15.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54686/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань Шевченко А.В.,

за участі прокурора - Павловського Є.Г.

захисників - Сороновича А.А., Князьської Н.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Павловського Є.Г. про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017100070004959 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Павловський Є.Г, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017100070004959 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділом Печерського управління поліції ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 375 КК України, відомості про які 17.11.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100070004959.

Слідство зазначає, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо у зв`язку тим, що у вказаному кримінальному провадженні прокурором 13.09.2019 призначено почеркознавчу експертизу та 20.09.2019 призначено комп`ютерно-технічну експертизу. Висновки вказаних експертних досліджень в ході досудового розслідування на теперішній час не отримано.

Окрім того в ході досудового розслідування необхідно провести судово оціночно-земельну експертизу земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та технічну експертизу документів, яку можливо буде провести лише після отримання висновків почеркознавчої експертизи, так як предметами досліджень вказаних експертиз є одні й ті самі документи.

Разом з цим, у ході досудового розслідування необхідно встановити та допитати осіб, особисті дані та документи, що посвідчують особу яких використовувались членами злочинної організації під час вчинення злочинів, у якості їх зазначення власниками об`єктів нерухомого майна та сторонами у цивільних справах, документи щодо розгляду яких подавались членами злочинної організації до судів з метою отримання судових рішень для приховування незаконного походження об`єктів нерухомого майна (легалізації). В тому числі слід встановити та допитати осіб, до яких звертались члени злочинної організації з метою виготовлення технічної документації для незаконно відчужених об`єктів нерухомого майна, здійснення оцінки їх вартості та іншої інформації, яку члени злочинної організації збирали з метою здійснення своєї діяльності.

В ході досудового розслідування також встановлюється факт причетності підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , до замаху на заволодіння та заволодіння іншими об`єктами нерухомості на території міста Києва та Київської області. Вказані обставини потребують додаткового часу для проведення усіх необхідних слідчих дій для отримання інформації від органів державної влади та місцевого самоврядування про справжніх власників об`єктів нерухомого майна, правовстановлюючих документів щодо вказаних об`єктів нерухомого майна, встановлення способу заволодіння вказаними об`єктами нерухомості та проведення судово-оціночних експертиз з метою встановлення їх вартості на момент вчинення злочинів, а також встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до незаконної діяльності злочинної організації та осіб, які здійснювали замовлення щодо відчуження об`єктів нерухомого майна членам злочинної організації.

Провести вказані слідчі та процесуальні дії, у сукупності з іншими проведеними слідчими -розшуковими діями у передбачений законом строк - два місяці не виявляється можливим у зв`язку з особливою складністю провадження, необхідністю проведення низки судових експертиз, наявності великої кількості свідків та фігурантів у кримінальному провадженні, значної кількістю об`єктів нерухомого майна, яке було незаконно відчужено в результаті діяльності злочинної організації та необхідності проведення слідчих (розшукових) дій на території Київської, Херсонської та Донецької областей, мешканці яких були залучені до діяльності злочинної організації, а також свідки, які проживають на вказаних територіях.

Прокурор вказує, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які належать до категорії особливо тяжких, а саме у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст.190 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, за вчинення якого передбачене покарання на строк від 5 до 12 років.

Таким чином, враховуючи наявність вагомих доказів підозри ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжких злочинів, суворість покарання, яке йому може бути призначено у разі доведеності його вини і наявності, вважаю, що існує реальний ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду у разі застосування до нього більш м`якого виді запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_1 здійснював свою злочинну діяльність конспіративно, ретельно приховував речі і документи, які можуть мати доказове значення для кримінального провадження та доведеності його вини. Тому, враховуючи, суворість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини, існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 знищить речі і документи, які стосуються його злочинної діяльності, з метою ухилення від притягнення його до відповідальності за вчинені злочини.

Ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, підтверджується тим, що ОСОБА_1 є членом злочинної організації, який спільно з іншими її членами вчиняв особливо тяжкі злочини, що значно підвищує його суспільну небезпеку. Враховуючи суворість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_1 у разі доведеності його вини, а також знання анкетних даних осіб, які залучались до діяльності злочинної організації, в тому числі тих осіб, які на теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені та не допитані, ОСОБА_1 , може впливати на вказаних осіб, з метою спотворення їх свідчень під час досудового розслідування та у суді, з метою запобіганню встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, підтверджується тим, що ОСОБА_1 займався злочинною діяльністю, щодо незаконного відчуження об`єктів нерухомого майна, шляхом вчинення шахрайських дій та його подальшої легалізації тривалий період часу та звик отримувати засоби для свого існування злочинним шляхом, заробляючи значно більші кошті, ніж можла заробити у сфері державної реєстрації діючи легально.

Враховуючи те, що легальний заробіток, у сфері відчуження об`єктів нерухомого майна є значно нижчим, від аналогічної діяльності поза межами закону, існує реальний ризик, що ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення може продовжити протиправну діяльність у сфері незаконного відчуження об`єктів нерухомого майна.

Так, у кримінальному провадженні №12017100070004959 наявні вагомі докази причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, окрім того стороною обвинувачення збираються додаткові докази злочинної діяльності підозрюваного. Таким чином, з урахуванням тяжкості злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, яке може бути йому призначене у разі доведеності його, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду не зменшився та продовжує існувати.

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлюються додаткові свідки та збираються докази злочинної діяльності ОСОБА_1 та інших членів злочинної організації. Враховуючи викладене, ризики незаконного знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, які не перебувають під вартою, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, з боку ОСОБА_1 не зменшився та продовжує існувати.

Також, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований та постійного доходу не має, підозрюваний має необхідність у отриманні грошових коштів на покриття витрат, пов`язаних з існуванням та утриманням рухомого та нерухомого майна. З урахуванням того, що існує велика кількість об`єктів нерухомого майна, якими члени злочинної організації незаконно заволоділи, право власності на які на теперішній час зареєстровано на фіктивних власників, особисті дані яких, члени злочинної організації використовували в ході здійснення злочинної діяльності, існує ризик подальшого відчуження незаконно відчужених об`єктів нерухомого майна на користь третіх осіб (добросовісних набувачів) та таким чином незаконного заволодіння ОСОБА_1 грошовими коштами покупців зазначених об`єктів нерухомого майна, що крім того додатково ускладнить подальший процес повернення вказаного майна законним власникам. Таким чином ризик вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_1 не зменшився та продовжує існувати.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2019 задоволено клопотання прокурора в рамках кримінального провадження №12017100070004959 та підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.10.2019.

Відповідно до постанови першого заступника прокурора міста Києва від 04.10.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100070004959 від 17.11.2017 продовжено до шести місяців.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 13.11.2017;

- Державним актом на право постійного користування землею серії І - КВ №007362 від 16.11.2000;

- протколом допиту свідка ОСОБА_6 від 17.11.2017;

- відповіддю на запит Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА від 23.11.2017;

- ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.12.2017 (справа №758/15925/17);

- відповіддю Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018;

- відповіддю на запит Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА від 20.04.2018;

- відповіддю на запит Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА від 25.05.2018;

- ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 28.02.2018 (справа №237/447/18);

- постановою Донецького апеляційного суду від 05.03.2019 (справа №237/447/18);

- ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 05.07.2019 (справа №237/447/18);

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.08.2019 щодо об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- рапортом ГУ БКОЗ СБ України про виявлений злочин від 20.12.2018;

- рапортом про виявлення кримінального правопорушення ГУ БКОЗ СБ України від 26.02.2019;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.03.2019;

- відповіддю на запит Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА від 10.05.2018;

- ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 06.12.2018 (справа №654/3782/18);

- постановою Херсонського апеляційного суду від 16.04.2019 (справа №654/3782/18);

- відповіддю на запит Київського державного нотаріального архіву від 13.03.2019;

- відповіддю на запит КП КМР „Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 21.03.2019;

- заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 ;

- договором купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- протоколом допиту потепрілого ОСОБА_8 від 05.07.2018;

- відповіддю на запит Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА від 06.07.2018;

- хвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 12.07.2018 (справа №237/5076/17);

- постановою Донецького апеляційного суду від 28.05.2019 (справа №237/5076/17);

- рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 (справа №310/1738/19);

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.08.2019 щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- відповіддю на запит Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2018;

- відповіддю на запит ДП „НАІС" від 03.08.2018;

- повним витягом з Єдиного державного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів;

- відповіддю на запит Київської обласної ради від 07.08.2018;

- відповіддю на запит Київської обласної ради від 19.06.2019;

- відповіддю на запит Київської обласної ради від 31.07.2019;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.03.2019;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.05.2019;

- інформацією ГУ БКОЗ СБ України щодо виконання доручення від 05.08.2019;

- інформацією Відділу БКОЗ УСБУ в Херсонській області щодо виконання доручення від 19.07.2019;

- відповіддю ГУ БКОЗ СБ України щодо виконання доручення від 24.07.2019;

- наказом В.о. генерального директора КП КОР „Аквабіоресурси" від 15.02.2019;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити.

Захисники та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що вказані ризики у клопотанні нічим не підтверджуються, підозра є необґрунтованою.

Окрім цього, в судовому засіданні було подано заяви від ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_1

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, які були предметом апеляційного розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя, приходить до висновку, про призначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином, на думку слідчого судді, розмір застави необхідно визначити в сумі 20 001 452 грн, з одночаним покладнням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Щодо заяв ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя, з врахуванням зазначеного, вважає, що порука, як запобіжний захід, не забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а тому не підлягає задоволеннню.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100070004959, строк тримання під вартою до 13.12.2019 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 10 412 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 20 001 452 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до прокурора два рази на тиждень;

- не відлучатися із населеного пункту м. Київ без дозволу прокурора чи суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 та особами, які мають статус свідка у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена як самими підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 37318005112089;

МФО (код банку) 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Отримувач: ТУДСА в місті Києві.

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.12.2019 року включно.

В задоволенні заяв ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва