Рішення № 85098342, 10.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15371/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарях Мовляновій М.В., Кравченко А.С., Сіренко Д.В.,

за участі:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/15371/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 .

Позов мотивовано тим, що з 19.10.2012 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що останній час спільне життя з відповідачем стало неможливим, між ними втрачені всі фізичні та духовні зв`язки, спільного бюджету не мають, спір про розподіл майна відсутній. Вважає, що збереження їхньої сім`ї неможливе. Строк для примирення просить не надавати.

Позивач вказує, що дитина проживатиме з нею (т. 1 а.с. 2, 3).

Ухвалою суду від 12.10.2017 року відкрите провадження у справі (т. 1 а.с. 10).

16.11.2017 р. позивач подала позов з додатковими позовними вимогами про визначення місця проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею (т. 1 а.с. 20-22).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.10.2012 року між сторонами зареєстровано шлюб. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина ОСОБА_5 , яка проживає з позивачем.

Позивач зазначає, що у неї з відповідачем несумісні характери та різні погляди на життя, у зв`язку з чим з перших днів шлюбу між ними постійно виникали сварки на побутовому грунті. З метою збереження сім`ї вони неодноразово намагались мирно вирішити проблеми і налагодити сімейні відносини, однак всі спроби виявились марними, поведінка кожного з них залишилась попередньою, а стосунки погіршились.

Вказує, що в результаті цього вони з відповідачем періодично проживали окремо, як сусіди, а останні місяці, взагалі, мешкають окремо, один про одного не турбуються, спільного господарства не ведуть, остаточно припинили підтримувати шлюбні стосунки з серпня 2016 року та вважають, що збереження сім`ї є неможливим.

Зазначає, що кожен з них живе своїм життям, шлюб існує лише формально. Донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

Строк для примирення просить не надавати, після розірвання шлюбу змінити її прізвище ОСОБА_1 на дівоче прізвище ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.11.2017 року позов з додатковим вимогами залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків (т. 1 а.с. 26, 27).

Після усунення позивачем недоліків на виконання ухвали суду позов зі збільшеними позовними вимогами долучено до матеріалів справи протокольною ухвалою суду від 16.11.2017 р. (т. 1 а.с. 35, 36).

Ухвалою суду від 16.11.2017 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Службу у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (т. 1 а.с. 31).

04.06.2018 року відповідачем поданий зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, за вимогами якого просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним (т. 1 а.с. 71-73).

Зустрічний позов мотивовано тим, що сім`я між сторонами не склалась, у зв`язку з чим проти розірвання шлюбу ОСОБА_3 не заперечує.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що дитина постійно проживає з ним, відповідач забирає дочку лише на вихідні дні. Достатньої уваги та піклування мати дитині не надає.

Вказує, що ним для проживання та розвитку дитини створені всі необхідні умови. У добровільному порядку вирішити питання вони з відповідачем не змогли, тому вимушений подати цей позов про визначення місця проживання дитини разом з ним, про що також зазначено в розпорядженні Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 23.02.2018 року № 116.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини і запропоновано учасникам справи у визначений ухвалою строк подати письмовий відзив на зустрічний позов, відповідь на відзив, письмові пояснення та роз`яснено порядок подання таких процесуальних заяв і наслідки їх неподання (т. 1 а.с. 75, 76).

Ухвалою суду від 04.06.2018 року витребувано з Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 та за адресою: АДРЕСА_2 з ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 81, 82).

06.07.2018 р. від третьої особи до суду надійшов лист, у якому зазначено, що Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації підтримує позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 , просять розгляд справи проводити без участі їхнього представника (т. 1 а.с. 91).

25.10.2018 р. від Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов лист з повідомленням, що на виконання ухвали суду від 04.06.2018 р. суду надано розпорядження від 23.02.2018 р. № 116 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини», яким визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 112, 113).

Ухвалою суду від 09.01.2019 р. задоволено клопотання представника відповідача - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про виклик свідків (а.с. 142, 143).

Ухвалою суду від 09.01.2019 р. витребувані докази за клопотанням представника ОСОБА_9 ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 144, 145).

Ухвалою суду від 09.01.2019 р. підготовче судове засідання закрите та призначена справа до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (т. 1 а.с. 146, 147).

25.01.2019 р. та 05.04.2019 р. Службою у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду від 09.01.2019 р. про витребування доказів суду надано копії матеріалів та документів на підставі яких видано розпорядження від 23.02.2018 р. № 116 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини» винесене відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 163-186, 207-229).

В судове засідання з`явились відповідач за первісним позовом, який є позивачем за зустрічним позовом, та його представник ОСОБА_4 .

Позивач, яка є відповідачем за зустрічним позовом, та представник третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки ОСОБА_1 не повідомила, третя особа суду подавала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

За нормою частини 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 , який є позивачем за зустрічним позовом, та його представник ОСОБА_4 не заперечували проти первісного позову в частині вимог про розірвання шлюбу, в решті позову ОСОБА_1 просили відмовити, підтримали зустрічний позов та викладені у ньому обставини.

ОСОБА_3 додатково пояснив, що розлади у їхній сім`ї з позивачем почалися з 2016 року, ОСОБА_1 ніде не працювала, в лютому 2018 р. подала до органу опіки заяву, щоб дитина була з нею, при цьому місце проживання доньки визначили з ним. Де проживає позивач за первісним позовом невідомо, з її слів мешкає з подругою, на прохання ОСОБА_1 він та його мати давали останній гроші, також ОСОБА_1 він надавав кошти для витрат під час її зустрічей з дитиною. ОСОБА_5 проживає з ним та повністю знаходиться на його забезпеченні, навчається у 1 класі в гімназії № 183. ОСОБА_1 будь якої допомоги дитині не надає, навіть не цікавилась у яку школу донька пішла та де буде навчатися. Коли дитина ходила в садочок позивач за первісним позовом була в садочку на святі лише один раз. Під час хвороби ОСОБА_5 ОСОБА_1 повідомляли по телефону, остання про здоров`я дитини цікавилась лише через смс-повідомлення. Він проживає з донькою та своєю матір`ю, дитина має окрему кімнату, ОСОБА_5 тягнеться до нього, з позивачем дитина зустрічається орієнтовно раз в місяць, інколи не хоче гуляти з матір`ю. Його середньомісячний дохід становить близько 20 000 грн. Зустрічам позивачу з донькою він не перешкоджає, хоче, щоб дитина мала матір. ОСОБА_1 житла на праві власності не має, по АДРЕСА_3 живуть її батьки.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_3 , його представника, свідків, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, що викладені у первісній позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, з урахуванням заперечень проти позову сторони відповідача, приймаючи до уваги зустрічний позов, з урахуванням позицій третьої особи, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 19.10.2012 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів Відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві зроблено актовий запис № 1307 (т. 1 а.с. 4).

Від шлюбу позивач та відповідач мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 5).

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що рішення позивача за первісним позовом про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на задоволенні позову є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї стали неможливими, спільного господарства сторони не ведуть, взаєморозуміння між ними відсутнє, проживають окремо за різними адресами, шлюб існує формально, позивач наполягає на розлученні, оскільки поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не має і вважає, що збереження шлюбу бути не може, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення, або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, при цьому відповідач за первісним позовом позов ОСОБА_1 в частині розірвання шлюбу визнає та заперечує проти надання судом строку для примирення, тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, у зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 7, 34).

На підтвердження первісного позову позивачем надана характеристика за місцем реєстрації від 14.11.2017 р., у якій зазначено про те, що скарг від сусідів, мешканців мікрорайону на поведінку ОСОБА_1 до ЖЕД-411 не надходило (т. 1 а.с. 33); медичну довідку та сертифікат від 22.02.2018 р., відповідно яких психіатричних захворювань та ознак наркологічних захворювань позивач не має (т. 1 а.с. 62, 63); протокол № 1 від 12.02.2018 р., витяг та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Джи-групп» (т. 1 а.с. 64-68); копію договору дарування від 06.12.1997 р. квартири АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_1. (т. 1 а.с. 69).

ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 222 зв., 227).

Дитина сторін по справі ОСОБА_1 ОСОБА_5 з 05.08.2015 року зареєстрована за адресою місця проживання свого батька ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 (довідка КК «Центр комунального сервісу» від 19.01.2018 р. - т. 1 а.с. 137).

Згідно довідки ГУ ДФС у Дніпровському районі м. Києва від 05.12.2017 р., ОСОБА_3 є фізичною особою - суб`єктом господарської діяльності, його дохід з 01.07.2017 р. по 30.11.2017 р. становить у розмірі 750 000 грн.(т. 1 а.с. 138).

Відповідно акту обстеження умов проживання № 119 від 24.11.2017 р., складеного співробітниками Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за заявою ОСОБА_1 , у квартирі АДРЕСА_3 чисто, прибрано, наявні всі необхідні меблі та побутова техніка, дитина проживає в кімнаті з матір`ю, стосунки теплі, існує взаєморозуміння, мати бажає, щоб дитина постійно проживала з нею (т. 1 а.с. 176).

Згідно акту обстеження умов проживання № 5 від 10.01.2018 р., складеного співробітниками Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за заявою ОСОБА_3 , у квартирі АДРЕСА_1 чисто, охайно, наявні всі необхідні меблі та побутова техніка, дитина буде проживати в кімнаті з бабусею, наявні ліжка, шафа для одягу, іграшки, книжки, особисті речі; у квартирі зареєстровані та проживають батько дитини ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_6 , дядько ОСОБА_1 , стосунки в сім`ї теплі, існує взаєморозуміння, повага; батько бажає, щоб дитина постійно проживала з ним, буде займатися вихованням та утриманням (т. 1 а.с. 182).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 засвідчила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 з кінця 2010 р. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживала у квартирі АДРЕСА_1 коли була вагітна. Після народження ОСОБА_5 ОСОБА_1 не живе з сім`єю десь з кінця 2017 р., ОСОБА_3 виховує доньку сам, допомагає ОСОБА_3 в цьому його мати. Інколи ОСОБА_1 приходить та гуляє з дитиною, сварок між сторонами ніколи не було. За останні пів року вона бачила ОСОБА_1 два рази. ОСОБА_5 живе зі своїм батьком та бабусею, вони постійно гуляють у дворі, дитина дуже любить батька, прив`язана до нього, ОСОБА_3 з ОСОБА_5 разом проводять багато часу. Дівчинка проявляє знаки уваги більше до батька, ніж до матері. Дитина завжди охайна, чиста, за характером весела, її добре навчають, виховують, ОСОБА_3 водить доньку оздоровлювати, ОСОБА_5 складає враження щасливої дитини.

Свідок ОСОБА_7 суду засвідчив, що з 2013 року він сусід ОСОБА_3 . У квартирі ОСОБА_3 створені всі умови для ОСОБА_5 . ОСОБА_1 не живе з донькою орієнтовно з 2017 року. З того часу рідко з`являється, бачить її періодично десь один раз на 2-3 місяці. ОСОБА_1 ОСОБА_5 виводять на вулицю, після прогулянки ОСОБА_1 повертає дитину. З ОСОБА_3 ОСОБА_5 гуляє часто, вони мають багато спільних інтересів, дитина любить свого батька, радіє йому. ОСОБА_5 завжди доглянута, любить спілкуватися, весела, життєрадісна. ОСОБА_3 відповідально ставиться до своїх батьківських обов`язків, намагається, щоб донька всім була забезпечена, після розлучення з ОСОБА_1 хоче, щоб остання спілкувалась з дитиною.

Свідок ОСОБА_6 засвідчила, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , живе разом з ОСОБА_3 та онукою ОСОБА_5 . ОСОБА_3 , як батько, забезпечує дитину з дня народження. ОСОБА_1 може прийти до дитини раз на місяць чи на півтора, інколи забирає з собою та приводить назад; на випускний бал в садочок до дитини не приходила, за весь час до дитини в садок з`являлась лише 2-3 рази. Відносини батька з донькою найкращі. ОСОБА_1 жила з ними та на початку квітня 2017 р., забравши дитину і викравши речі, зникла. Через тиждень ОСОБА_1 привезла ОСОБА_5 та залишила ночувати. В подальшому сторони домовились, що дитина житиме по черзі по три дні у матері та батька. ОСОБА_1 жила на квартирі і дитина не хотіла іти до матері. В червні 2017 р. ОСОБА_1 сказала, щоб ОСОБА_5 жила у них, а пізніше повідомила, що побачить ще де буде дитина. З червня 2017 р. дитина з батьком живе постійно. ОСОБА_1 доньку матеріально не забезпечує. Коли дитина хворіє, вони про це ОСОБА_1 сповіщають по телефону, проте остання на це ніяк не реагує. Де живе ОСОБА_1 їм не відомо, вона часто міняє квартири, житло знімає, власного житла не має. ОСОБА_3 водив ОСОБА_5 на підготовчі курси до шкоди, оформив доньку в ліцей, чим мати дитини не цікавилась. ОСОБА_5 свого батька дуже любить, до матері ніколи не просилась, про неї не згадує та інколи на зустрічі з матір`ю іти не хоче.

Суд приймає до уваги покази вищевказаних свідків, оскільки вони узгоджуються з наявними у справі письмовими доказами.

Згідно ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За вимогами ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Позивач за первісним позовом 28.11.2017 року зверталась до Служби у справах дітей із заявою про визначення місця проживання дитини з нею (т. 1 а.с.166), за результатами розгляду якої, а також за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 від 09.01.2018 р. (т. 1 а.с. 179) Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією видане Розпорядження «Про визначення місця проживання малолітньої дитини» від 23.02.2018 р. № 116 (т. 1 а.с. 74), відповідно якого визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_3 .

Як зазначено у протоколі № 3 засідання комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 14.02.2018 р., квартира АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_1 , орендована; під час засідання комісії з`ясовано, що мати дитини проходить стажування, офіційно не працює, самостійного доходу не має. Батько дитини ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем, має стабільний дохід, проживає за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 164, 165).

Водночас, суд приймає за основу вищевказане рішення комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, яким визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Принципом 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст.3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до ч.1 ст. 14 СК України здійснення сімейних прав є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею150 СК України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Судом встановлено, що дитина сторін по справі постійно проживає з батьком ОСОБА_3 за місцем її реєстрації, а саме за адресою АДРЕСА_1 , з матір`ю ОСОБА_1 дитина зустрічається періодично, перешкод у таких зустрічах батько дитини не чинить.

Із інформаційної довідки про результати роботи та психологічний стан неповнолітньої на момент обстеження № 2/165 від 02.02.2018 р., складеної психологом Дніпровського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, для ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , важлива підтримка з боку близьких їй дорослих й постійне спілкування з поясненням ситуації в родині; також, наразі немає особливих підстав змінювати стиль і спосіб життя дитини, а саме проживання дівчинки в сім`ї разом з матір`ю ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 186).

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 є суб`єктом підприємницької діяльності, має стабільний дохід, має житло, яким тривалий час користується на законних підставах, займався вихованням дитини до моменту виникнення спору, а також забезпечував необхідними побутовими умовами для її розвитку, піклується про здоров`я малолітньої ОСОБА_5 , її навчання, розвиток, доглядає дитину, дівчинка тривалий час постійно проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , тому зміна місця проживання дитини, її оточення та звичайного укладу життя може негативно вплинути на психіку дитини.

У спростування наведеного будь яких доказів відповідачем за зустрічним позовом суду не надано, як і не надано належних і допустимих доказів щодо її забезпечення житлом на час розгляду справи та/або фактичного місця мешкання, підстав такого проживання, працевлаштування, отриманих доходів.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову ОСОБА_1 в частині розірвання шлюбу з ОСОБА_3 і вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 .

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно норми ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 642 грн. (т. 1 а.с. 1) та 640 грн. (т. 1 а.с. 30). ОСОБА_3 сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (т. 1 а.с. 71).

Враховуючи, що первісний позов задоволено в частині розірвання шлюбу, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 640 грн.

У зв`язку із задоволенням зустрічного позову, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

При взаємозарахуванні різниця у відшкодуванні судового збору становить 64 грн. 80 коп., яку слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 3, 7, 14, 19, 21, 24, 110, 112, 141, 150, 161 СК України, ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 29 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 158, 223, 259, 265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 19 жовтня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1307 - розірвати.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації - місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 20, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37397237.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя Л.М.Виниченко