Рішення № 85097376, 17.10.2019, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1852/19

Провадження № 2/715/717/19

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Григорчака Ю.П.

секретар судового засідання Ткач О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом АТ «Райффайзен БанкАваль» до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 01 липня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0032/82/46559, згідно умов якого банк зобов`язався надати останній кредит у розмірі 14080 доларів США строком до 01.07.2018 року, а ОСОБА_2 зобов`язалася належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних та комісії. 01 липня 2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого предмет іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з умов кредитного договору № 014/0032/82/46559. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 108,8 кв.м., житловою площею 76,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка на якій розташований вищезазначений житловий будинок. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11.12.2014 року позовні вимоги банку задоволено у повному обсязі, а саме стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася, зареєстрована та проживає в селі Волока Глибоцького району Чернівецької області (ІПН НОМЕР_1 ), на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції (код ЄДРПОУ 21418784, р/р НОМЕР_2 , МФО 356464, адреса м. Чернівці, вул. Головна № 143) заборгованість за кредитним договором № 014/0032/82/46559 від 01 липня 2008 року в сумі 11 849 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дев`ять) доларів США 01 цент, що еквівалентно 153 478 (сто п`ятдесят три тисячі чотириста сімдесят вісім) гривень 83 копійки. Станом на 24.06.2019 року рішення суду відповідачем не виконано і заборгованість останньої перед банком становить 14 670, 44 долари США. Зважаючи на вищевикладене просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0032/82/46559 від 01.07.2008 року у сумі 14670,44 долари США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 108,8 кв.м., житловою площею 76,8 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований вищезазначений житловий будинок, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Представник позивача Куриш В.І. в судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшла заява, згідно якої він просить суд справу розглянути у його відсутність, позовні вимолги підтримує, проти задоволення заочного рішення не заперечує.

Вiдповiдач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дiйшов висновку, що позовнi вимоги пiдлягають задоволенню частково.

Так, судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0032/82/46559 від 01.07.2008 року, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 14080 доларів США з кінцевим терміном повернення до 01.07.2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних. ОСОБА_2 зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 01.07.2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № 011/0032/24907, предметом якого стало нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 108,8 кв.м., житловою площею 76,8 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11.12.2014 року вирішено стягнути із з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася, зареєстрована та проживає в селі Волока Глибоцького району Чернівецької області (ІПН НОМЕР_1 ), на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції (код ЄДРПОУ 21418784, р/р НОМЕР_2 , МФО 356464, адреса м. Чернівці, вул.. Головна № 143) заборгованість за кредитним договором № 014/0032/82/46559 від 01 липня 2008 року в сумі 11 849 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дев`ять) доларів США 01 цент, що еквівалентно 153 478 (сто п`ятдесят три тисячі чотириста сімдесят вісім) гривень 83 копійки.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Аналіз п.п. 8.3. кредитного договору, який доданий до позовної заяви позивачем, вказує на право АТ «Райффайзен Банк Аваль» у випадку порушень позичальником умов цього договору, незалежно від встановлених договором строків виконання зобов`язань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених договором платежів.

Судом встановлено, що саме у зв`язку прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк позивач використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку на підставі заочного рішення суду від 11 грудня 2014 року. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку виконання договору позичальником, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль». У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц.

Відтак, суд вважає, що зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором не припинились в повному обсязі, а пред`явленням позову про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором позивач лише змінив умови зобов`язання в частині строку сплати належних йому платежів за кредитним договором. Разом з тим, нарахування АТ «Райффайзен Банк Аваль» після заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11.12.2014 року відсотків та інших платежів за користування кредитними коштами є неправомірним.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання, відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпеченні нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане і іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

спосіб реалізації предмета іпотеки;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

При таких обставинах суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки з врахуванням невиконаної суми основного зобов`язання за кредитним договором №014/0032/82/46559 від 01.07.2008 року, яка складає 11849,01 доларів США. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що звернення стягнення на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, на даний час неможливе, оскільки земельна ділянка є не сформованою як об`єкт власності.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути судові витрати у справі.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 76-81, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0032/82/46559 від 01.07.2008 року в сумі 11 849 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дев`ять) доларів США 01 цент, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею – 108,8 кв.м., житловою – 76,80 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» понесені по справі судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1921 (однієї тисячі дев`ятсот двадцять однієї) гривні 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя: