
Номер справи 623/4191/19
Номер провадження 3/623/898/2019
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Цілина Ростовської області Російської Федерації, громадянина України, одруженого, працюючого різноробочим на ПП «Стеценко», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за ч. 1 статті 173-2 КУпАП.
Права, передбачені статтею 268 КУпАП, правопорушнику роз`яснені.
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 618866 від 21 жовтня 2019 року, громадянин ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року близько 23 години 00 хвилин, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у відчутті емоційної невпевненості у останньої, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник свою вину в суді визнав повністю.
Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 618866 від 21 жовтня 2019 року (а.с.2), копією рапорту помічника чергового Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Тимченка Р.В. (а.с.3), поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та самого правопорушника ОСОБА_1 (а.с.5,6), довідкою АРМОР (а.с.9) та іншими матеріалами справи.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії правопорушника правильно кваліфіковані за ч.1 статті 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив дії психологічного характеру, тобто домашнє насильство.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" № 2229-VІІІ від 07.12.17 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" № 2229-VІІІ від 07.12.17 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Пунктом 1 статті 29 цього Закону встановлено, що кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Стаття 27 КУпАП України штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Щире каяття правопорушника суд визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу, межі якого передбачені санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн.
На підставі ч.1 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. ст. 27, 33-35, 40-1, 283 п.1, 284, 294 КУпАП, суд –
п о с т а н о в и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп. на користь держави (отримувач коштів: Ізюмське УДКСУ Харківської області, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37283992, рахунок UA318999980000031118106020012, код класифікації доходів: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний Харківської обалсті суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Т. Д. Бєссонова
Судове рішення № 85095513, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 22.10.2019. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 623/4191/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: