Ухвала суду № 85093955, 22.10.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5447/19

Провадження № 1-кп/552/354/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Калька О.С.

за участю секретаря Масцевої А.П.

прокурора Шкуренка О.Ю.

захисника Бойченка В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019170020001129 від 09.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Полтави надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Полтави.

Підстав для повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.

Підстави для закриття провадження чи його зупинення відсутні.

На час проведення підготовчого судового засідання порушень вимог процесуального закону, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, не виявлено.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Прокурор доповів про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду та заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: останній усвідомлюючи тяжкість вчинених ним злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років зможе ухилятись від суду, оскільки фактично не має постійного місця проживання, не одружений, не має утриманців, офіційних джерел доходу, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Крім того ОСОБА_1 мав безпосередній візуальний контакт з особою, якій здійснював збут наркотичних засобів, у зв`язку з чим існує загроза викриття особи, яка співпрацювала зі слідством та яка судом не допитана. Також інкриміновані обвинуваченому злочини вчинені у період не знятої та непогашеної судимості, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення.

Суд, заслухавши думку захисника, який проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, думку обвинуваченого, який поклався на розсуд суду, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017р. (справа № 1-28/2017), положення третього речення ч.3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). В згаданому рішенні зазначено, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване ч.1 статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На досудовому слідстві, обвинуваченому ОСОБА_1 30.08.2019 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтава було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 160560 грн., що складає 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Метою продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання, відповідно до ст. 177 КПК України, є: забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання: впливати шляхом погроз або вмовлянь на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні; спробам переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у період незнятої та непогашеної судимості, раніше неодноразово судимий, перебуваючи на волі може через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк залишити місце проживання не маючи міцних соціальних зв`язків, при цьому підстав для зміни міри запобіжного заходу на даний час не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 314, 315, 316 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України в приміщенні Київського районного суду м. Полтави у відкритому судовому засіданні на 1 листопада 2019 о 10 год. 40 хв.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 21.12.2019 з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 160560 грн. ( сто шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень ), яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області ( р/р37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу – застава, справа № 552/5447/19, провадження № 1-кп/552/354/19 до сплину терміну тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджується внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службові особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю та прокурора.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду, прокурора; 3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 5) утримуватись від спілкуванні з потерпілим та свідками по справі.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосування запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

В судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Калько