Рішення № 85093170, 04.10.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 04.10.2019

ЄУ № 420/366/19

Провадження №2/420/394/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.

за участю секретаря судового засідання Стєніної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Позивач прийняла спадщину, оскільки подала відповідну заяву приватному нотаріусу у встановлений законодавством шестимісячний строк.

Позивач зазначає, що не може реалізувати своє право на спадщину, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 залишила заповіт на відповідача, у зв`язку з чим 12.12.2018 року ОСОБА_1 отримала від нотаріуса постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд визнати за нею право власності на недоотриманий розмір пенсії з 01.07.2014 року по 31.03.2018 року у сумі 80457,75 грн. після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 26.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 26.06.2019 року.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2019 року, у зв`язку з задоволенням клопотання позивача про витребування у Києво-Святошинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області інформації про розмір недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3

04.09.2019 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області закрито підготовче провадження та призначеного справу до судового розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

В позовній заяві представник позивача просить справу розглядати без її участі та участі позивача.

Відповідач надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21.04.2018 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві - ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3 .

14.08.2018 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса Донецького нотаріального округу Ростовської області з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3

27.08.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловою О.А. зазначена заява зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №62, спадкова справа №30/2018.

Згідно копії заповіту від 08.10.2007 року ОСОБА_3 усе своє майно заповідала ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Орлової О.А. від 12.12.2018 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію, що належала спадкодавцеві ОСОБА_3 , оскільки нотаріусу не надано оригінал чи дублікат заповіту посвідчений 08.10.2007 року від імені ОСОБА_3 .

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності -входять до складу спадщини.

У справі предметом позову є майнова вимога позивачки визнати за нею в порядку спадкування право власності на грошові кошти, а саме - недоотриману суму пенсії померлої ОСОБА_3 у розмірі 80457,75 грн.

Статтею 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

З інформації, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 19.07.2019 року №57/108-01 вбачається, що розмір недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_4 складає 3 роки та 8 місяців та становить 74365,24 грн. Представник Пенсійного фонду просив врахувати, що ОСОБА_1 не зверталася у встановленому законом порядку до органу Пенсійного фонду, отже її права не було порушено, у зв`язку з чим відсутні спірні правовідносини.

Відповідно до статей 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначити належний склад відповідачів у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

З положень ст. 51 ЦПК вбачається, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів, суд відмовляє у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не оспорює право власності позивача на суму недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_3 , не заперечує проти задоволення позовних вимог. Проте, з доводами позивача фактично не згоден орган Пенсійного фонду, який заперечує належну до виплат суму недоотриманої пенсії. Зазначене дає підстави для висновку, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Таким чином, суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з відповідним позовом до належного відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власностівідмовити у повному обсязі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 04.06.1997 року Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №717 від 18.09.2002 року, ордеру серії ЛГ №010163 від 22.02.2019 року, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 06.09.2012 року Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Новопсковського районного суду

Луганської області А.В. Чалий