Рішення № 85088890, 23.09.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

23.09.2019 Єдиний унікальний номер 205/5899/19

Провадження №2/205/2378/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Шавули В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.07.2019р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с.1-6), у якому посилаючись на викладені обставини просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в домоволодінні АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття відповідача з реєстрації за вказаною адресою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2019р. відкрито провадження у вказаній справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ухвалу про відкриття спрощеного провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримав 27.07.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Проте відзив на позов та будь-яких заяв чи клопотань до суду не надавав.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено проводити розгляд справи у заочному порядку.

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником домоволодіння АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування, посвідченого 30.01.2008 року приватним нотаріусом ДМНО Іщенко Н.Д... за реєстровим №363 (а.с.10). Право власності на домоволодіння зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР 29.02.2008 року, реєстраційний № 21831543 (а.с.12).

Із довідки № 6542 від 21.07.2019р. про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що до складу зареєстрованих входять: ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_3 , донька - ОСОБА_4 , онук - ОСОБА_5 та брат ОСОБА_2 (а.с.26).

Згідно акту № 23 від 10.07.2019 року ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , але в зазначеному будинку не проживає з 02.08.1985 року, його речей в будинку не має (а.с.27).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, зокрема із правочинів, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України в редакції 2003 року).

У відповідності до ст.. 405 ЦК України Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

За змістом ч. 1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є самостійною та достатньою підставою дня зняття цієї особи з реєстрації.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012р. №6-57цс11.

Таким чином, оцінивши здобуті по справі докази, за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому слід визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: домоволодінням АДРЕСА_2 , що є підставою для зняття його із реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно до ст. 141 ЦПК України, суд враховую те, що позовні вимоги задоволено, у зв`язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 768,40 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 405, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83,141, 247, 263-264 268, 280-282 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: домоволодінням АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В.С. Шавула