Рішення № 8508629, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/8803.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія чистоти ХХІ вік»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолоджи 2000»

Про стягнення 20 061,86 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Гудзовський В.М.- директор (протокол №01 від 25.05.2009р.)

від відповідача не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20061,86грн. (19150,56грн. –основного боргу, 911,30грн. –пені), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за Дилерським договором купівлі-продажу №3 від 01.09.2009р., а також витрати по сплаті державного мита –200,62грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.02.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/88, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 03.03.2010р.

У судове засідання 03.03.2010р. представник відповідача не з’явився, письмових пояснень суду не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, представник позивача надав суду копії рахунків, які виставлялись відповідачу для здійснення оплати.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Автотранспортна, 4, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

          01.09.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Дилерський договір купівлі-продажу №3 (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується надає право дилеру (відповідач) на реалізацію миючих, дезінфікуючих засобів та інших товарів, що надалі іменовані Продукція, на молокопереробні підприємства України відповідно до переліку (додаток №1).

          Відповідно до п.2.1 договору сума конкретної поставки, ціни, найменування, кількість вказуються в конкретних накладних, що є невід’ємними частинами даного договору.

          Загальна сума договору складає суму вартості продукції, що постачається по всім узятим накладним до цього договору (п.2.2).

          Згідно п.3.4. договору перехід права власності на продукцію, що поставляється, здійснюється в моменту передачі та оформлення супровідних документів у відповідності до законодавства України уповноваженими представниками сторін.

          Позивачем було поставлено на користь відповідача продукцію на загальну суму 19150,56грн., що підтверджується видатковими накладними №14 від 09.09.09, №50 від 23.09.09, №55 від 25.09.09, №91 від 08.10.09, №95 від 12.10.09, №126 від 20.10.09, №131 від 21.10.09, №151 від 27.10.09, №177 від 04.11.09, №179 від 05.11.09, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

          Відповідно до п. 7.2 договору позивач надає відповідачу відстрочення платежу, при цьому строк повної оплати поставленої продукції не повинен перевищувати тридцять календарних днів з моменту одержання відповідної партії продукції.

          Проте відповідач не здійснив оплати продукції протягом тридцяти календарних днів з дня отримання кожної окремої партії, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 19150,56грн.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 19150,56грн. основного боргу.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 19150,56грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 911,30грн. –пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.4 договору відповідач зобов’язаний вчасно оплачувати продукцію, що відвантажується йому на умовах даного договору. У випадку несвоєчасної оплати, позивач вправі вимагати відшкодування збитків відповідно до діючого законодавства України, при цьому пеня становить подвійну облікову ставку НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Ознайомившись з розрахунком пені, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 911,30грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 19150,56грн. –основного боргу, 911,30грн. –пені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолоджи 2000»(м. Кив, вул. Автотранспортна, 4; м. Київ, вул. М. Раскової, 4-а, оф. 406, код ЄДРПОУ 35315744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія чистоти ХХІ вік»(м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера «Б»; м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 36531430) 19150,56грн. –основного боргу, 911,30грн. –пені, 200,62грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій