Рішення № 85085932, 22.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2019 року № 826/14088/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

Суд прийняв до уваги таке:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексу - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оприлюдненого 10 липня 2015 року на веб-порталі Департаменту у вигляді електронної таблиці, яким нерухоме майно, на яке ОСОБА_1 набула право власності на підставі договорів купівлі-продажу від 24 січня 2014 року, розташованих на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , підлягає примусовому демонтажу;

- заборонити Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати управлінські рішення щодо нерухомого майна ОСОБА_1 , розміщених на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , пов`язаних з позбавленням ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно чи обмеженням у його здійсненні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.12.2018 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, з вказівкою щодо перевірки спірних об`єктів на предмет їх віднесення до об`єктів нерухомості.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу № 826/14088/15 передано на розгляду головуючому судді Арсірію Р.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2019 справу № 826/14088/15 прийнято до провадження судді Арсірія Р.О. та призначено судове засідання.

04.02.2019 позивачем подано заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 позовні вимоги викладені в заяві про зміну предмету позову від 04.02.2019 залишені без розгляду у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У зв`язку з цим, Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає позовну заяву за первісними позовними вимогами із врахуванням вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 13.12.2018.

Всебічно та повно розглянувши позовну заяву, а також надані сторонами докази, які містяться в матеріалах справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.

Рішенням Печерської районної в м. Києві ради від 18 жовтня 2007 року за № 6 (п. 10) за актом приймання-передачі згідно договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2007 року ОСОБА_1 , передано в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - АДРЕСА_1 ; розмір - 420 кв. м, в тому числі під МАФ кіоск 20 кв. м.; цільове призначення - для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми; кадастровий номер - 8 000 000 000 79.033. До обов`язку орендаря згідно розділу 8 договору використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення строком на один рік.

На виконання умов договору актом приймання-передачі від 21 грудня 2007 року Печерською районною у місті Києві радою передано ОСОБА_1 земельну ділянку з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми.

Як слідує з наданих матеріалів, 14 жовтня 2014 року та 29 жовтня 2014 року посадовою особою Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проведено перевірку правомірності встановлення (розміщення) тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , за наслідками яких винесено приписи № 1412232, 1412633, якими запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасових споруд, а, у разі відсутності проектно-дозвільної документації - демонтувати тимчасові споруди власними силами протягом 7 робочих днів, відновити благоустрій. У разі невиконання припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

10 липня 2015 року на офіційному веб-порталі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оприлюднено графік проведення демонтажів незаконних МАФ та ТС станом на 10 липня 2015 року, серед яких споруда, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та споруда, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Вважаючи, що відповідачем 1 перевищено владні повноваження та протиправно прийняті та оприлюднені електронні таблиці, позивач звернувся до суду за захистом, на його думку, свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначені повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно вказівки Верховного Суду в постанові від 13.12.2018, задля встановлення факту порушення права позивача, суду необхідно встановити, чи є спірні об`єкти об`єктами нерухомості.

Так, згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2014 № 16691228 Позивачу належить нежитлове торгове приміщення будівлі літери «А» за адресою АДРЕСА_1 , площею 19,1 кв.м.

Згідно наданого позивачем технічного паспорту № 478 -А на вказаний об`єкт (додаток «Журнал зовнішніх обмірів») площа спірного об`єкту зазначена 20,6 кв.м., із зазначенням у стр. 2 найменування об`єкту «Павільйон». Також, зазначено дату будівництва - 2009 рік. Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2014 № 16565233 Позивачу також належить нежитлове торгове приміщення будівлі літери «А» за адресою АДРЕСА_2 , площею 17,2 кв.м.

Згідно технічного паспорту № 477-А на вказаний об`єкт (додаток «Журнал зовнішніх обмірів») площа спірного об`єкту зазначена 18,2 кв.м., із зазначенням у стр. 2 найменування об`єкту «Павільйон». Зазначено дату будівництва 2009 рік.

Суд не приймає вказані паспорти в якості доказів, які можуть, підтвердити віднесення спірних об`єктів до капітальних споруд, враховуючи те, що самостійно вказані паспорти без прив`язки до місцевості (адрес) не підтверджують наявність у спірних об`єктах статусу капітальних споруд. Крім того, в цих документах відсутній обов`язковий реквізит, а саме дата виготовлення таких паспортів.

Поміж тим, суд звертає увагу, що для визначення у спірних об`єктів статусу нерухомого майна, як то вказав Верховний Суд, необхідно перш за все, ідентифікувати спірні об`єкти на місцевості, визначити які саме об`єкти суд має перевірити правовими засобами.

У зв`язку з цим, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища ВО КМР (КМДА) від 14.10.2014 № 1412232 та від 29.10.2014 № 1412633 здійснено перевірку об`єктів благоустрою за адресами: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 . Як вказує позивачка, відповідачем здійснена перевірка та опублікована інформація у формі таблиць не об`єктів благоустрою, а стосовно її нерухомого майна, чим порушеного її право.

Щодо вказаних тверджень позивача, слід зазначити наступне.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про питання присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві» від 25.06.2011 р. № 1094 було затверджено Тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві (далі - Порядок).

Вказаний порядок прийнятий відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 «Про містобудівний кадастр» та встановлює на території міста єдиний функціональний механізм надання поштових адрес, закріплює основні принципи ведення єдиного реєстру адрес міста Києва (далі - єдиний перелік адрес).

Пунктом 1.2 зазначено, що Порядок діє на території міста Києва і є обов`язковим для виконання всіма розташованими на території міста Києва органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, фізичними та юридичними особами.

Ведення єдиного реєстру адрес здійснює Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - п. 1.3. Порядку.

Відповідно до п. 1.6. Порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпоряджень районних в місті Києві державних адміністрацій або наказів Головного управління містобудування та архітектури з подальшим їх внесенням до єдиного реєстру адрес.

Пунктом 1.7 Порядку зазначено, що розгляд питань присвоєння поштових адрес здійснюється за клопотаннями заявників в установленому порядку.

Відповідно до п. 1.8. Порядку поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту, в тому числі пересувним та тимчасовим спорудам торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малим архітектурним формам, а також наступним об`єктам нерухомого майна:

об`єктам незавершеного капітального будівництва (можливе присвоєння будівельного адресу в установленому порядку);

приміщенням службового, допоміжного та технічного призначення, розташованим у житлових та нежитлових будинках, інженерним мережам;

об`єктам, які відносяться до самочинного будівництва (можливе присвоєння тимчасової адреси земельної ділянки в установленому порядку).

Пунктом 2.4. Порядку зазначено, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) здійснюється шляхом видання розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання відповідного наказу Головного управління містобудування та архітектури. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до Головного управління містобудування та архітектури через міський дозвільний центр.

Відповідно до п. 2.5. Порядку, до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:

завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (при необхідності);

для фізичної особи - копія паспорта;

для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру;

копія правовстановлюючого документа на об`єкт нерухомого майна або сертифікат відповідності (для новозбудованих об`єктів);

довідка Головного управління економіки та інвестицій про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (для новозбудованих об`єктів);

копія технічного паспорта об`єкта нерухомого майна, виготовленого БТІ.

Відповідно до п. 2.10. вказаного Порядку, Адреса вважається присвоєною з моменту внесення її до єдиного реєстру. Витяг з єдиного реєстру адрес протягом 2 робочих днів направляється заявникові через відповідний дозвільний центр, відповідній районній в місті Києві державній адміністрації, державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Київській міській дирекції українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», БТІ та оприлюднюється на офіційному сайті Головного управління містобудування та архітектури.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують надання приміщенням позивача придбаних згідно договору купівлі -продажу нежилого приміщення від 24.01.2014 року, № 44 та згідно договору купівлі -продажу нежилого приміщення від 24.01.2014 № 43 адресів Головним управлінням містобудування та архітектури відповідно до вимог законодавства. У зв`язку з цим неможливо ідентифікувати на місцевості місцезнаходження майна Позивача та встановити, що рішення на які посилаються сторони були прийняті щодо майна позивача.

Не надає можливості ідентифікувати майно позивача і договір оренди земельної ділянки (не зважаючи на закінчення його дії), де об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - АДРЕСА_1 ;

- розмір - 42,0 (сорок два) кв. м, в тому числі під МАФ - кіоск. 20, (двадцять) кв. м.;

- цільове призначення - для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми.

Ураховуючи вказані обставини, визначення місцезнаходження майна позивача з наданих сторонами доказів та, відповідно, його зв`язок з прийнятими відповідачем рішеннями є неможливим. Тобто у суду відсутній об`єкт, щодо якого необхідно здійснити дослідження на предмет встановлення його капітальності та віднесення його до об`єкту нерухомості, як то вказано касаційним судом. Більше того, вказані обставини свідчать про відсутність доказів на підтвердження порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи наведені обставини, позиції сторін під час дослідження обставин справи, виконати вимоги Верховного Суду щодо перевірки об`єктів позивача на предмет віднесення їх до об`єктів нерухомості не вдається можливим.

Поміж тим, суд відхиляє твердження позивача щодо відсутності у відповідача повноважень щодо здійснення перевірки об`єктів благоустрою, враховуючи таке.

Згідно з пунктами 2.1. та 2.2. статуту комунального підприємства «Київблагоустрій», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 №167, є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, веде бухгалтерський облік, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, набуває майнових та особистих немайнових прав, несе відповідні обов`язки, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законодавством порядку, виступає позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському суді від свого імені, має закріплене майно, поточний та інші рахунки в установах банків, казначейства, печатки з власним найменуванням, штампи, затверджені в установленому порядку, фірмовий знак чи знак обслуговування, бланки з власними реквізитами та інші атрибути.

Також, відповідно до положень пунктів 3.1. та 3.2. статуту комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 №167 підприємство створено з метою, здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, в тому числі, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 N 246/9734 головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Згідно п. 4. Положення головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва мають право: проводити рейди та перевірки територій та об`єктів міста Києва щодо стану їх благоустрою і додержання підприємствами, установами, організаціями, громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

Таким чином, з урахуванням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, Положення про Департамент вбачається, що Департамент наділений повноваженнями у сфері контролю за дотриманням норм чинного законодавства у сфері благоустрою.

Крім того, Правилами благоустрою міста Києва (розділ 13) передбачено порядок проведення контролю, а саме складання припису при виявленні можливих порушень (п. 20.2.1), а у разі невиконання вимог припису, надання доручення Департаментом підпорядкованим підприємствам на проведення демонтажу (п. 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва, п.6 Положення про Департамент).

Додатково слід також зазначити, що Таблиця, яка міститься на веб-порталі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не є рішенням суб`єкта владних повноважень про демонтаж (в розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України), оскільки носить виключно інформаційний характер, з метою повідомлення суб`єктів підприємницької діяльності та населення про існування можливості прийняття рішення про демонтаж того чи іншого елементу благоустрою. Навпаки вказана таблиця додатково інформує суб`єктів, власників тимчасових споруд (МАФів).

Відтак, суд дійшов висновку, що розміщення електронних таблиць ніяким чином не порушує право позивача, враховуючи те, що по - перше відсутній зв`язок з майном позивача, а по-друге, як було зазначено вище, вказані таблиці не є рішенням СВП в розумінні положень КАС України.

Щодо наданих позивачем в якості доказів копій рішень в рамках господарської справи № 40/208-3/91 18.05.2015, суд зазначає, що вони не мають відношення до даної справи, у зв`язку з встановленою раніше неможливістю ідентифікації об`єктів власності позивача.

Також, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, суд враховує висновки Вищого адміністративного суду України, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У рішеннях Вищого адміністративного суду України у адміністративних справах №№ К/800/54391/15, К/800/18085/16, К/800/12399/16, № 61-16564св18 Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у аналогічних спорах до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП «Київблагоустрій» було встановлено наступне.

«За приписами статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що відповідачем здійснено демонтаж малої архітектурної форми, а не нерухомого майна, оскільки демонтована споруда переміщена без її знецінення та зміни. Крім того, вказано, що поштова адреса Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спірному нерухомому майну не присвоювалась».

У постанові № 61-16564св18 від 05.10.2018 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду наголошував на необхідності ідентифікації споруди зазначеної в приписі.

У вказаних рішеннях було зазначено, що Позивачем на підтвердження права власності на будівлю, не було надано визначених законом доказів присвоєння поштової адреси приміщенню, права володіння/користування земельною ділянкою, де знаходиться спірне приміщення, доказів того, що оскаржувані дії (складання припису, надання доручення на демонтаж) стосувались саме майна Позивача у зв`язку з неможливістю ідентифікувати спірний об`єкт на місцевості.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Як встановлено судом, щодо об`єктів позивача не приймалося рішення про присвоювання адрес, у зв`язку з чим не можливо ототожнити, що об`єкти зазначені в таблицях на сайті відповідача, приписах та дорученні є одними і тими ж, які належать позивачу. Не довів позивач цю обставину і й іншими доказами. Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до переконання про відсутність порушеного права позивача рішеннями відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Варто додатково зазначити, що згідно з загальнодоступною інформацією - даними Google Map за адресою: АДРЕСА_1 багатоповерховий житловий будинок ; за адресою: АДРЕСА_2 гуртожиток. Вказане додатково спростовує твердження позивача, що за вказаними адресами знаходяться нежитлові приміщення позивача.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, а також з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 13.12.2018 суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій