Ухвала суду № 85085892, 18.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

18 жовтня 2019 року м. Київ № 640/16721/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., секретаря судового засідання Мині І.І., за участі представників позивача Ступака С.К., Шалавінського О.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі

За позовом Громадської організації "Об`єднання колективного управління "Оберіг" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування Наказу №512 ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Громадської організації "Об`єднання колективного управління "Оберіг" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №512 від 22.03.2019р. "Про утворення комісії з акредитації організацій колективного управління".

Позовні вимоги мотивовані протиправним, на думку позивача, призначенням відповідачем певних осіб, які, на думку позивача, мають конфлікт інтересів та діють упереджено.

Позивачем було подано через канцелярію суду 16 жовтня 2019 року клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить зупинити дію оскаржуваного наказу.

При цьому позивач посилається на можливе вчинення протиправних дій особами, яких було призначено відповідачем оспорюваним актом.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що заяву про забезпечення позову було подано 16 жовтня 2019 року, а судове засідання було призначене на 18 жовтня 2019 року, тобто в межах дводенного строку, та з огляду на наявні клопотання, суд вважає за доцільне розглянути клопотання про забезпечення позову в судовому засіданні.

Суд, при вирішенні клопотання виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести обставини та докази для необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо ненормативності правових актів, викладеній в абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа про акти органів Верховної Ради України): «за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 27 січня 2010 року, яку було залишено без змін постановою Верховного Суду України від 15 червня 2010 року, у справі №К-31177/09 було висловлено наступну правову позицію: «оскільки Указ Президента України «Про призначення С .С. суддею Конституційного Суду України» від 25.03.2004 №368/2004 виконано, а саме: позивач, прийнявши присягу, вступила на посаду судді Конституційного Суду України і приступила до виконання обов`язків, то цей Указ вичерпав свою дію і не може бути скасованим після його виконання. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 N 7-рп/2009».

Таким чином, розпорядження відповідача щодо призначення комісії яке є ненормативним актом, вичерпало свою дію в момент призначення.

Суд вважає, що правова позиція, згідно з якою рішення будь-якого органу про призначення на посаду є такими, що вичерпують свою дію в момент призначення, та не можуть бути скасовані в подальшому, є сталою на час розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви щодо забезпечення адміністративного позову, відповідно в задоволенні такої заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.255 КАС України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян