Ухвала суду № 85085722, 22.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/648

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

22 жовтня 2019 року м. Київ № 640/18044/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання Менської міської ради Менського району Чернігівської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у адміністративній справі №640/18044/19 за позовом

ОСОБА_1

до Менської міської ради Менського району Чернігівської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області (надалі - відповідач), адреса: 15600, Чернігівська область, місто Мена, вулиця Титаренка Сергія, будинок 7, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Менської міської ради Менського району Чернігівської області №254 від 14 червня 2019 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами село Стольне» в частині розгляду проекту землеустрою ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Менську міську раду Менського району Чернігівської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7423088500:08:000:0192 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами села Лазарівка на території Менської міської ради та передати її безоплатно у власн6ість ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

17 жовтня 2019 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання голови Менської міської ради Менського району Чернігівської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи його складністю справи, необхідністю встановлення правомірності відмови у задоволенні заяв позивача, розрахунку судових витрат та підстав їх обрахування, а також необхідністю витребування та дослідження доказів.

Розглянувши зазначене клопотання міського голови, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання міського на складність справи, необхідність встановлення правомірності відмови у задоволенні заяв позивача, розрахунку судових витрат та підстав їх обрахування, а також необхідність витребування та дослідження доказів не є належним чином вмотивованою та обгрунтованою підставою, яка дозволяє суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що міським головою не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а доводи, на які останній послався у клопотанні є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.

В той же час, суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року відповідача було зобов`язано у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду подати на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення №254 від 14 червня 2019 року. Проте, відповідачем вимоги ухвали суду в цій частині ще не виконані, а до суду ще не повернулось зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (з яким направлялась ухвала суду), що позбавляє суд можливості встановити дату отримання відповідної ухвали відповідачем та початку перебігу 15 - денного строку для подання відзиву.

Відповідно до частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.

З урахуванням того, що відповідачем з невідомих суду причин не виконані вимоги ухвали суду в частині надання додаткових доказів, суд вважає за необхідне повторно витребувати такі докази.

Керуючись статтями 77, 80, 241 - 243, 248, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Менської міської ради Менського району Чернігівської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

2. Витребувати у Менської міської ради Менського району Чернігівської області належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення №254 від 14 червня 2019 року, або у випадку неможливості надання таких доказів, витребувати у позивача письмові пояснення з цього приводу.

3. Зобов`язати Менську міську раду Менського району Чернігівської області подати через канцелярію Окружного адміністративного суду місті Києва (01051, місто Київ, вулиця Болбочана Петра, 1, корпус 1) в строк до 06 листопада 2019 року докази, зазначені в пункті 2 резолютивної частини цієї ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями) та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова