Рішення № 85085674, 16.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 826/5680/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК «Кредит» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про скасування податкового повідомлення-рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ТК «Кредит» (надалі також - позивач), звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі також - відповідач), про визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Держаної фіскальної служби у м. Києві від 06.12.2017 року № 0064131212, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) до АТ КБ «ТК КРЕДИТ» у сумі 170,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки постановою Правління НБУ від 07.04.2016 р. № 241 було відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «ТК Кредит» та розпочато процедуру ліквідації банку; рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 493 від 08.04.2016 р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «ТК Кредит» з 08.04.2016 р. до 07.04.2018 р. та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ТК Кредит»; наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 130 від 08.04.2016 повноваження ліквідатора банку делеговано Грицаку І.Ю.; постановою ВАСУ від 20.04.2017 р. у справі № К/800/30133/16 скасовано постанову Правління НБУ від 07.04.2016 р. № 241; 30.05.2017 р., на підставі постанови ВАСУ, керівником ПАТ «КБ «ТК Кредит» зареєстровано в.о. Голови правління Шульгу Г.О.; ухвалою ВСУ виконання постанови ВАСУ від 20.04.2017 р. у справі № К/800/30133/16 було зупинено; оскільки виконання постанови ВАСУ від 20.04.2017 у справі № К/800/30133/16 зупинене, то станом на дату складання акту податкової перевірки та станом на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення на ПАТ «КБ «ТК Кредит» розповсюджується дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а єдиним повноважним керівником ПАТ «КБ «ТК Кредит», що може підписувати податкові документи, є Грицак І.Ю. ; позивач, як платник податків, неодноразово повідомляв ДПІ у Шевченківському районі та ГУ ДФС у м. Києві, що керівником банку є Грицак І.Ю. , а отже, відповідач був обізнаний про цей факт; відповідно до ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли під час проведення ліквідації, можуть здійснюватися Грицаком І.Ю .

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що у позивачем не подано своєчасно декларацію з податку на прибуток за півріччя 2017 року, а отже штрафні санкції застосовано правомірно.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2017 року та за ІІІ квартал 2017 року, за результатом перевірки складено акти від 08.11.2017 р. №14204/26-15-12-12-12/20050951 та від 17.11.2017 р. №18926/26-15-12-12-12/20050951.

Перевіркою встановлено порушення, вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 08.11.2017 р. №14204/26-15-12-12-12/20050951 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2017 р. № 0064131212, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) до АТ КБ «ТК КРЕДИТ» у сумі 170,00 гривень.

Не погоджуюсь з спірним податковим повідомлення-рішення позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України 01.03.2018 р. прийнято рішення №7454/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідач зазначає, що позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2017 року, граничний строк подання - 09.08.2017 р. та податкову декларацію з податку на прибуток за ІІІ квартал 2017 р., граничний строк подання - 09.11.2017 р. до контролюючого органу не подано.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно положень пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п.п. 49.1 - 49.3, 49.5, 49.8 та 49.9 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Положеннями п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України).

Згідно з п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З аналізу норм права вбачається, що в разі не прийняття податкової декларації контролюючий орган зобов`язаний надіслати на адресу платника податків письмове повідомлення про не прийняття такої декларації

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів того, що контролюючим органом не прийнято податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2017 року, а саме, відсутнє повідомлення про не прийняття декларації (письмове повідомлення).

В матеріалах справи міститься опис вкладення «Укрпошта», з якого вбачається, що позивачем 03.08.2017 р. надіслано на адресу контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2017 року - вчасно, а отже, твердження відповідача про не подання платником податків такої декларації є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06.12.2017 року № 0064131212, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) до АТ КБ «ТК КРЕДИТ» у сумі 170,00 гривень прийнято з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК «Кредит» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Держаної фіскальної служби у м. Києві від 06.12.2017 року №0064131212.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок державних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК «Кредит» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; код ЄДРПОУ 20050951) судові витрати у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій