Ухвала суду № 85085646, 21.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 жовтня 2019 року м. Київ № 640/9140/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Келеберди В.І., ознайомившись із клопотанням представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, АТ КБ «Приватбанк», Міністерства фінансів України про визнання протиправними, дій, бездіяльності та рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/9140/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, АТ КБ «Приватбанк», Міністерства фінансів України про визнання протиправними, дій, бездіяльності та рішення.

Ухвалою суду від 15.08.2019 року відкрито провадження, ухвалено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

04.10.2019 року на адресу суду від представника позивача Осіпчук Р.О. надійшло клопотання про витребування доказів у даній справі.

Так, у зазначеному клопотання представник позивача просить суд витребувати у АТ КБ «Приватбанк» наступні докази, а саме: укладені договори з колекторськими товариствами та список клієнтів-боржників та її конфіденційну інформацію, що були передані колекторським компаніям.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно зі ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Приймаючи рішення про витребування доказів, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми законодавства та з`ясовані судом обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд на даній стадії розгляду справи не вбачає підстав для задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки вони містять конфіденційну інформацію щодо третіх осіб та може містити банківську таємницю.

Суд наголошує, що збирання, зберігання та використання конфіденційної інформації про особу не допускається без згоди такої особи, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Частиною другою статті 32 Конституції України встановлено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ст.11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Рішенням Конституційного Суду України від 30.10.1997 у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" встановлено, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров`я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Керуючись ст.ст. 69, 80, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 Осіпчук Р.О. у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда