Рішення № 85085628, 18.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 жовтня 2019 року № 640/1264/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у поверненні помилково сплачених до бюджету коштів в рамках збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11761,00 грн.;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11761,00 грн. згідно квитанції №19012718 від 13.07.2018.

Ухвалою суду від 20.02.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, надано час сторонам для подання заяв по суті.

Позов обґрунтовано тим, що позивач, як представник ОСОБА_2 помилково сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна від свого імені, водночас Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу в формуванні подання на повернення помилково сплаченого збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначивши, що надані позивачем документи беззаперечно не свідчать про те, що придбання вказаного житла було здійснено позивачем вперше.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Відповідно до копії нотаріально посвідченої довіреності від 07.10.2017 №2991 ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником, в тому числі з питань придбання будь-яких квартири та нежитлових приміщень в м. Києві на ім`я довірителя.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 17.07.2018, ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) придбав нерухоме майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_2 . Договір зареєстровано в реєстрі за №2086.

Договір в інтересах довірителя підписано представником ОСОБА_1

До адміністративної справи додано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.07.2018 №131120272, відповідно до якого ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.07.2018 №42092774 набув права власності на зазначену квартиру.

Позивачем долучено квитанцію від 17.07.2018, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено 11761,00 грн. (дебет 10024027101, кредит 31111156026007), отримувач: УК Печерського районі м. Києва 24140500, код отримувача - 38004897, призначення платежу: збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна.

Також позивачем долучено квитанцію від 17.07.2018, відповідно до якої ОСОБА_2 сплачено 11761,00 грн. отримувач: УК Печерського районі м. Києва 24140500, код отримувача - 38004897, призначення платежу: збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна.

З метою повернення 11761,00 грн. помилково сплачених під час придбання квартири від імені довірителя, позивач звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 19.07.2018, в якій просив повернути вказану суму.

Листом від 17.08.2018 №63268/08 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві рекомендувало позивачу для встановлення правових підстав щодо повернення коштів збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна звернутись до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час сплати збору) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).

Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740.

Пунктом 15-3 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як уже зазначалось, позивач, як представник ОСОБА_2 , сплатив збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна від свого імені, у зв`язку з чим збір було сплачено повторно від імені ОСОБА_2 , оскільки в іншому випадку не зміг би придбати квартиру довірителя через відмову нотаріуса у здійсненні реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна.

На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_3 надано квитанція від 13.07.2018 №19012718 з призначенням платежу збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 на суму 11761,00 грн. та квитанцію від 17.07.2019 №0.0.1086319195.1 з призначенням платежу оплата збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_2 .

Отже, позивач не є суб`єктом, на якого поширюються положення пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", позаяк сплачений збір у розмірі 11761,00 грн. не зараховувався до бюджету в зв`язку з придбанням ОСОБА_2 квартири. Відповідачем доказів придбання позивачем квартири не надано, про їх існування не зазначено, клопотань з цього приводу не заявлено.

Процедура повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету, встановлена "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.

Відповідно до пункту 5 глави 1 "Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.

Як уже зазначалось, Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві листом від 17.08.2018 №63268/08 відмовило позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю доказів придбання житла вперше.

З огляду на відсутність доказів придбання позивачем житла, суд доходить висновку про помилковість сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з придбання нерухомого майна в розмірі 11761,00 грн., відповідно суд доходить висновку про протиправність відмови щодо невнесення відповідачем подання до органу казначейської служби про повернення зазначених коштів.

Позивач просить зобов`язати відповідача сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, проте як убачається з квитанції від 13.07.2018 №19012718 про сплату позивачем збору з операції придбання нерухомого майна в розмірі 11761,00 грн. отримувачем цих коштів зазначено Управління казначейської служби України в Печерському районі м. Києва. Отже, з урахуванням приписів пункту 10 "Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" подання повинно подаватись до органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, тобто до Управління казначейської служби України в Печерському районі м. Києва

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення помилково сплачених до бюджету коштів як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11761,00 грн. та зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління казначейської служби України в Печерському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11761,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 22.01.2019 №47689). Отже, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у вчиненні дій щодо повернення ОСОБА_1 помилково сплачених коштів у розмірі 11761,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят одна грн. 00 коп.)

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в Печерському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 11761,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят одна грн. 00 коп.) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець