Рішення № 85085626, 18.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Київ №826/10474/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У червні 2015р. позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №44944 від 04.07.2014, укладеного між позивачем і ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", оформлене наказом №6 від 18.11.2014;

2) зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду;

3) зобов`язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 провадження в адміністративній справі зупинено до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про сис-тему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст.ст. 21, 22, ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституцій України та вирішення питання про відкриття провадження Конституційним Судом України.

З огляду на припинення повноважень судді, у провадженні якого перебувала дана справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 поновлено провадження у справі та вирішено її розгляд провести у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До судового засідання учасники справи не забезпечили явку своїх представників, у зв`язку з чим та згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019 закрито провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги про визнання протиправ-ним та скасування рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №44944 від 04.07.2014, укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", оформлене наказом №6 від 18.11.2014.

Підставою позову зазначено те, що позивач є вкладником ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" і на нього поширюються передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантії відшкодування коштів за вкладом у сумі 190000 грн., що внесені позивачем на його рахунок НОМЕР_3 згідно з квитанцією від 10.07.2014 №TR.59240.2075.373. Всупереч ст.ст. 26, 27 цього Закону відповідачі не включили позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Уповноваженою особою подано заперечення на позов, в яких просить відмовити його задоволенні з підстав нікчемності правочину із зарахування коштів на рахунок позивача згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідач стверджує, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення у майбутньому штучного зобов`язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави. При цьому, Уповноваженою особою зазначено, що позивачем не визнано в судовому порядку договір, укладений між ним та банком, дійсним, як це передбачено ст. 215 ЦК України, що, на думку відповідача, є обов`язковою передумовою для визнання дій Уповноваженої особи протиправними

Фонд подав заперечення на позов, в яких просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що до нього не надходили відомості про включення позивача до Загального реєстру вкладників, тому відсутні підстави для включення позивача Загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

04 липня 2014р. між позивачем (Вкладник) і ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" (Банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" №44944, згідно з умовами якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04.10.2014 (дата повернення вкладу) та зобов`язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п. 1.2 цього договору. Датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку НОМЕР_4.

Згідно з копією квитанції від 10.07.2014 №TR.59240.2075.373 позивачем внесено на його рахунок у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" № НОМЕР_1 кошти в сумі 190000 грн. з призначенням платежу "Надходження коштів за депозитною угодою №44944 від 04/07/2017" (а.с. 18).

Даний факт визнається і не заперечується відповідачами у своїх запереченнях.

14 серпня 2014р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №491 "Про віднесення ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14.08.2014 №69 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та приз-начено уповноважену особу на тимчасову адміністрацію Гончарова С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансо-вий світ".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.11.2015 №198 уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" призначено Оберемка Р .А., а рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 19.04.2018 №1138 - Савельєву Анну Миколаївну , строком повноважень з 20.04.2018 до 12.11.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03.09.2018 №2430 продовжено строк лікві-дації ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" на один рік з 13.11.2018 до 12.11.2019 включно, а також продовжено повноваження ліквідатора Савельєвій А .М. на цей же строк.

Листом від 23.12.2014 №001/3355, копія якого наявна у справі (а.с. 19) Уповноваже-ною особою Гончаровим С.І. повідомлено позивача про те, що договір банківського вкладу від 04.07.2014 №44944 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, визнано нікчемним відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 ЦК України.

Згідно з витягом з додатку №1 до наказу від 18.11.2014 (а.с. 46) до переліку транзакцій і правочинів (договорів), що відносяться до нікчемних, включено договір від 04.07.2014 №44944 та рахунок № НОМЕР_1 , залишок коштів на якому становить 193364,56 грн. (у т.ч. сума відсотків - 1178,25 грн.).

Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються правомірності не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) (у редакції, чинній на час введення тимчасової адміністрації банку) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (абз. 1).

Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 Закону №4452 (у редакції, чинній на час введення тимчасової адміністрації банку):

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах дого-вору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3);

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківсь-кого рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4).

Як було встановлено судом, позивачу на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 04.07.2014 №44944 відкрито у ПАТ "КБ "Український фі-нансовий світ" рахунок № НОМЕР_1 , на який зараховано кошти у сумі 190000 грн. Також, судом встановлено, що залишок коштів на вказаному рахунку позивача становив 193364,56 грн.

Оскільки, передбачені Законом №4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні положень ст. 2 цього Закону), який, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого на умовах договору банківського вкладу (депозиту), та з огляду на встановлені судом обставини справи суд дійшов висновку про належність позивача до вкладників ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інфор-мацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необ-хідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вклад-ника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Доказів того, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку і отримання цього рішення Фондом, Уповноваженою особою відповідно до ст. 27 Закону №4452 включено позивача до Переліку вкладників або протягом процедури ліквідації подано до Фонду додаткову інформацію про позивача, відповідачі до суду не нада-ли, про наявність таких доказів - не зазначили, а судом таких фактів не встановлено.

Оцінюючи доводи і заперечення учасників справи щодо правомірності не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд зважає на таке.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 26 Закону №4452 гарантії Фонду не поширюються на відшко-дування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Такі випадки визначені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, однак про їх наявність ніхто з учас-ників справи не стверджував і доказів не надав, а судом таких випадків не встановлено.

Щодо визнання нікчемним правочину відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, про що зазначається у запереченнях відповідача, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 передбачено, що правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у т.ч. дого-вори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторо-ни за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

При вирішенні справи суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №826/1476/15 про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, за яких правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчем-ними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення право-чинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону №4452 (п. 42). Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. Банку (п. 45). Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону №4452 не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК Украї-ни. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею (п. 46). При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину (п. 48).

У справі відсутні докази, які б достовірно і переконливо свідчили про те, що умови укладеного між позивачем і ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 04.07.2014 №44944 передбачають платіж чи пере-дачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встанов-лених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Про існування таких доказів суду не повідомлено, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість для збору доказів за власною ініціативою.

Більше того, ні наказ від 18.11.2014 №6, копія якого наявна у справі (а.с. 47), ні витяг з додатку №1 до цього наказу (а.с. 46), ані повідомлення Уповноваженої особи від 23.12.2014 №001/3355, копія якого наявна у справі (а.с. 19), не містять конкретної правової підстави, передбаченої у ч. 3 ст. 38 Закону №4452, зокрема п. 7 ч. 3 цієї статті, для віднесення правочину до нікчемних.

У зазначеному повідомленні відповідачем зроблено посилання на абз. 1 ч. 1 ст. 215, ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, однак, зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду у п. 42 постанови від 04.07.2018 №826/1476/15, дані положення ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначе-них у ч. 3 ст. 38 Закону №4452.

Посилання відповідача на те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення у майбутньому штучного зобов`язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави, суд відхиляє, зважаючи на таке.

По перше, операція із внесення позивачем готівкових коштів на свій рахунок здійс-нена 10.07.2014, що підтверджується копією квитанції від 10.07.2014 №TR.59240.2075.373 (а.с. 18) та довідкою про рух коштів по рахункам клієнтів від 16.06.2015 (а.с. 32-44), у п. 252 якої зазначено операцію з надходження коштів у сумі 190000 грн. за депозитною угодою. №44944 від 04.07.2014 (а.с. 38). Судячи з цієї довідки (стовпчики "Дата операції", "Дата формування документу") документ позивача на внесення коштів сформовано 06.07.2014 о 18:22, у балансі відображено 10.07.2014, а операції із видачі коштів власникам великого рахунку здійснені 10.07.2014, починаючи з 21:58 год., і закінчені 11.07.2014 о 0:50 год., з чого слідує, що позивач вніс кошти на свій рахунок раніше стверджуваної відповідачем видачі коштів власнику великого рахунку.

По друге: суд зважає на висновок Верховного Суду у постанові від 23.04.2019 у справі №822/6076/15, який зазначив, що положення чинного законодавства не пов`язують визна-чення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

По третє: якщо відповідач вважає, що правочин позивача спрямований на заволодіння державними коштами, а відповідно порушує публічний порядок, то, зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду у п. 46 постанови від 04.07.2018 №826/1476/15, ст. 38 Закону №4452 не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про зас-тосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Таких фактів суду не повідомлено, доказів прийняття судом рішення про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо позивача до суду не надано.

Таким чином, посилання відповідача на те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення у майбутньому штучного зобов`язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави, не доводять нікчемність правочину між позивачем і банком та не свідчать про наявність законних підстав для невідшкодування позивачу його коштів за вкладом.

Наданий відповідачем витяг з наказу №112 о/д від 24.04.2014 (а.с. 45), згідно з яким встановлено режим роботи Малинівського відділення ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" - пн.-пт. 9:00-18:00 та операційний час - пн.-пт. 9:15-16:30, не спростовує факт зараху-вання коштів у сумі 190000 грн. на рахунок позивача, а відтак його належність до вкладників цього банку. Водночас, як вбачається із встановлених судом обставин справи, грошові кошти в сумі 190000 грн. на рахунок позивача зараховані до запровадження тимчасової адмініс-трації банку (14.08.2014), що не суперечить ч. 3 ст. 36 Закону №4452, якою встановлено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Таким чином, судом не встановлено обмежень щодо укладення договору банківського рахунку чи зарахування на нього коштів від іншої особи, а також передбачених ч. 3 ст. 36 і п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 обставин, з якими пов`язується нікчемність правочину. Інших підстав нікчемності правочину відповідачем не зазначалося, а судом не встановлено.

Отже, зважаючи на недоведеність відповідачем наявності передбачених ст.ст. 26, 36, 38 Закону №4452 підстав для не відшкодування позивачу коштів за рахунок Фонду, суд дійшов висновку про те, що гарантії Фонду поширюються на відшкодування позивачу коштів у сумі 193364,56 грн.

Враховуючи, що згідно із ст. 26 Закону №4452 позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, але не був включений Уповноваженою особою до переліку вкладників з причин, правомірність яких не доведена перед судом, суд дійшов висновку про допущення цим відповідачем протиправної бездіяльності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.

З метою ефективного захисту і поновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, якому необхідно здійснити виплату відшкоду-вання у сумі 193364,56 грн. відповідно до договору від 04.07.2014 №44944.

Водночас, позовну вимогу до Фонду суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено порушення цим відповідачем його прав та інтересів.

Так, згідно із Законом №4452 Фонд формує загальний реєстр вкладників на підставі переліку вкладників або додаткової інформації, отриманих від Уповноваженої особи. Як було встановлено судом, Уповноваженою особою не було включено позивача до Переліку вкладників та додаткова інформація стосовно позивача до Фонду не надавалася, у зв`язку з чим у Фонду були відсутні правові підстави для включення позивача до Загального реєстру.

За вказаних обставин Фондом не було допущено порушення прав та інтересів позива-ча, тому вимоги до Фонду задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансо-вий світ" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансо-вий світ", за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів у розмірі 193364,56 грн. (сто дев`яносто три тисячі триста шістдесят чотири гривні 56 коп.) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лікві-дацію Публічного акціонерного товариства КБ "Український фінансовий світ" Савельєва Анна Миколаївна; 04073, м. Київ, проспект С. Бандери, буд. 16.

Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

01032, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 33-Б; код ЄДРПОУ 21017660.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко