Рішення № 85085571, 21.10.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року Чернігів Справа № 620/2158/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1815 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини - польова пошта В1688 (А1815) від 05.01.2017 № 7 в частині, що стосується ОСОБА_1 , яким позивач був позбавлений премії, надбавок та винагород, зобов`язати військову частину А 1815 нарахувати ОСОБА_1 всі належні премії, надбавки та винагороди, яких він був позбавлений.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2017 по справі № 825/421/17, скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 та ухвалено нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти В 1688 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, скасовано наказ командира в/ч - польова пошта В1688 від 15.12.2016 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді сувора догана, в решті позовні вимоги залишено без задоволення. На виконання вказаного вище судового рішення відповідачем видано наказ командира військової частини А1815 № 1625 від 06.09.2019, яким скасовано п. 1 наказу командира військової частини - польова пошта В1688

від 15.12.2016 № 1541 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «сувора догана» майору ОСОБА_1 . Як наслідок оскаржуваний наказ, відповідно до якого позивача позбавлено 20 % премії, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави для позбавлення позивача премії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 позов було залишено без руху та позивачу надано десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження щодо преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби є виключно правом та компетенцією командира військової частини.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказане клопотання мотивоване тим, що з матеріалів справ № 825/421/17 та № 620/2158/19 вбачається, що позивач звернувся до суду стосовно ВЧ А 1815 з тим самим предметом спору, а саме скасування пункту наказу командира військової частини № 7 від 05.01.2017, за таких обставин позовні вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи № 825/421/17, однією з вимог є - зобов`язання ВЧ А 1688 внести відвідні зміни у наказ командира військової частини – польова пошта В 1688 № 7 від 05.01.2017, а у справі № 620/2158/19 однією з вимог є – визнання протиправним та скасування вказаного наказу, що виключає наявність того самого предмету спору, а отже й підстав для залишення позову без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 07.04.2015 серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходив військову службу за контрактом у військової частини – польова пошта В1688 на посаді начальника служби ракетно-артилерійського озброєння (далі – РАО).

На підставі акта службового розслідування відповідачем було винесено наказ від 15.12.2016 № 1541, згідно п. 1 якого начальнику служби РАО майору ОСОБА_1 за самоусунення від виконання службових обов`язків оголошено «Сувору догану».

Наказом командира військової частини – польова пошта В 1688 від 05.01.2017 № 7 майору ОСОБА_1 було встановлено зменшений розмір премії з урахуванням дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2017 по справі № 825/421/17, скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 та ухвалено нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини - польової пошти В 1688 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, скасовано наказ командира в/ч - польова пошта В1688 від 15.12.2016 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді сувора догана, в решті позовні вимоги залишено без задоволення. На виконання вказаного вище судового рішення відповідачем видано наказ командира військової частини А1815 № 1625 від 06.09.2019, яким скасовано п. 1 наказу командира військової частини - польова пошта В1688 від 15.12.2016 № 1541 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «сувора догана» майору ОСОБА_1

Вважаючи протиправним наказ командира ВЧ – польова пошта В1688 від 05.01.2017 №7, відповідно до якого позивача позбавлено 20 % премії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Статтею 40 Закону встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до частин 1-2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 вказаної вище постанови виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Частиною першою розділу XVI Порядку командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Згідно ч. 3 розділу XVI Порядку виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 5 розділу XVI Порядку військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках, зокрема, у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.

Таким чином підставою для позбавлення позивача премії частково за грудень 2016 року був факт притягнення останнього до матеріальної відповідальності (підстава догана тлг. № 502/9/1/310 від 10.12.2016 ТВО КВОК «Північ», Сувора догана № 1541 від 15.12.2016) (а.с. 28-30).

При цьому, наказ командира військової частини - польова пошта В1688 від 15.12.2016 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани скасовано, що підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2017 по справі № 825/421/17.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем 06.09.2019 видано наказ № 1625, яким скасовано п. 1 наказу наказ командира ВЧ - польова пошта В1688 від 15.12.2016.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу прямої дії ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що оскільки в судовому порядку визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу командира військової частини – польова пошта В1688 від 15.12.2016 № 1541, який був підставою для позбавлення позивача премії, пункт 4 наказу командира ВЧ А 1688 від 05.01.2017 № 7 «Про преміювання військовослужбовців в/ч А1815 за підсумками роботи за грудень 2016 року» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, що стосується позбавлення позивача премії, надбавок та винагород на підставі наказу командира військової частини – польова пошта В 1688 № 1541 від 15.12.2016.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині вимог про визнання протиправним та скасування п. 4 наказу командира військової частини - польова пошта В1688 (А1815) від 05.01.2017 № 7 в частині, що стосується позбавлення ОСОБА_1 премії, надбавок та винагород на підставі наказу командира військової частини – польова пошта В 1688 № 1541 від 15.12.2016.

Щодо позовних вимог про зобов`язання військової частини А 1815 нарахувати ОСОБА_1 всі належні премії, надбавки та винагороди, яких він був позбавлений, суд зазначає наступне.

Частиною 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, у тому числі, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Суд, обираючи спосіб захисту прав у сфері публічно-правових відносин, не може у своєму рішенні використовувати повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки адміністративний суд у виборі способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин обмежується конституційними засадами.

Таким чином, вищевказана позовна вимога, у тому числі, розцінюється Чернігівським окружним адміністративним судом як втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати мита.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу командира військової частини - польова пошта В1688 (А1815) від 05.01.2017 № 7 в частині, що стосується позбавлення ОСОБА_1 премії, надбавок та винагород на підставі наказу командира військової частини – польова пошта в 1688 № 1541 від 15.12.2016.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина А 1815 (вул. Танкистів, с. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558, код ЄДРПОУ - 07880688).

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан