Рішення № 85085515, 16.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року справа № 580/2717/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - Батюка О.О. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Черкаській області № Ф-3250-50-У від 09.11.2018.

03.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що грошові зобов`язання, самостійно визначені контролюючим органом у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3250-50-У від 09.11.2018 в розумінні норм податкового законодавства є протиправними, оскільки борг зі сплати ЄСВ нарахований за період коли припинено нею підприємницьку діяльність. За наведених обставин, нарахування відповідачем єдиного внеску та винесення вимоги про сплату боргу є необґрунтованим.

В судовому засіданні позивач, а також його представник позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою - підприємцем, а тому в розумінні норм Закону №2464 є платником єдиного соціального внеску, як фізична особа - підприємець. Представник зазначив, що в порушення вимог Закону №2464, будучи платником ЄСВ, не сплачувала єдиний внесок. Таким чином, утворилася заборгованість за 2017-2018 роки з єдиного соціального внеску. Зазначено, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Згідно відомостей реєстраційної справи ОСОБА_1 №040614870/01610527, судом встановлено, що 18.07.2002 позивачем здійснено реєстрацію фізичної особи-підприємця та отримано свідоцтво.

02.12.2003 за заявою ОСОБА_1 припинено її підприємницьку діяльність, а реєстраційну справу закрито, про що зроблена відповідна відмітка.

Суд звернув увагу, що свідоцтво про державну реєстрацію ФОП знаходиться в матеріалах архівної реєстраційної справи, а також що 27.11.2003 ОСОБА_1 знято з обліку як платника податків у зв`язку з ліквідацією ФОП (довідка ДПІ у м. Черкасах від 27.11.2003 № 913/17-223).

09.11.2018 ГУ ДФС у Черкаській області винесено вимогу № Ф-3250-50 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ за період 2017-2018 роки в сумі 15421, 53грн.

Не погоджуючись з вищевказаною вимогою, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як встановлено судом, згідно відомостей з реєстраційної справи ОСОБА_1 №040614870/01610527, 02.12.2003 року проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Таким чином, позивач в розумінні норм Закону №2464 з 02.12.2003 не є платником єдиного соціального внеску, як фізична особа -підприємець.

При цьому, 27.11.2003 ОСОБА_1 знято з обліку як платника податків у зв`язку з ліквідацією ФОП (довідка ДПІ у м. Черкасах від 27.11.2003 № 913/17-223).

Згідно до п. 65.10.8 ст. 65 Податкового кодексу України (далі - ПК України), анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування. Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку встановленому законом.

На час реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (2003 рік), діяла Постанова КМ України № 740 від 25 травня 1998 року «Про порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності», згідно пунктів 37-39 якої, скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності (додаток 9 чи додаток 10 до цього Положення).

Реєстраційна справа суб`єкта підприємницької діяльності, державну реєстрацію якого скасовано, передається органом державної реєстрації до місцевої державної архівної установи в установленому порядку.

Оскільки позивач не займається підприємницькою діяльністю і відповідно не зареєстрована в ЄДР як фізична особа-підприємець, остання не є особою, яка зазначена в ст. 4 Закону № 2464, як платник єдиного внеску.

Таким чином, вимога не відповідає вимогам ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області № Ф-3250-50-У від 09.11.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 22.10.2019