Рішення № 85084971, 11.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 р. Справа № 480/2352/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2352/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ;

- зобов`язати відповідача області призначити йому пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, з 05 вересня 2018 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.11.2018р. ГУ ПФУ Сумської області протиправно винесено рішення про відмову в призначенні пенсії внаслідок відсутності необхідного страхового стажу та документів, які підтверджують право на зменшення пенсійного віку, оскільки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110), не передбачено заборони працівникам мати дві трудові книжки; в період з 02.09.1986р. до 15.09.1986р. він дійсно перебував у відрядженні та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в м. Прип`ять та м. Чорнобиль у складі орендного підприємства «Управління механізації будівництва №23», що підтверджується довідкою цього підприємства від 02.11.1997р. №406 про період роботи в зоні ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122, наданою у відповідь на запит Глухівського об`єднаного УПФУ Сумської області Управлінням соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області з його особової справи як учасника ліквідації наслідків аварії. Крім того, період його виїзду в зону відчуження вказаний у довідці ПАТ «Управління механізації будівництва №23» №258 від 30.06.2016р. та в наказі №242-а від 09.09.1986р., відповідно до яких ОСОБА_1 з 01.09.1986р. до 16.09.1986р. був відряджений до м. Чорнобиль для участі в ліквідації аварії на ЧАЕС. Зазначає, що з копії особових рахунків вбачається, що літерою «ч» позначена заробітна плата саме за час роботи в зоні відчуження. Також на виконання вимог Глухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області позивач у вересні 2018 року надав посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2) серія НОМЕР_1 , видане і перереєстроване 18 січня 2017 року Сумською облдержадміністрацією, тому відповідач фактично перевірив обставини, які вже були встановленні при вирішенні питання щодо надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає, що органом Пенсійного фонду України порушено його право на призначення пенсії за віком зі зменшенням віку згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, оскільки він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та достатній стаж - 15 років 5 місяців та 4 дні (13 років 9 місяців 2 дні згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 страховий стаж, що визнаний відповідачем, та 1 рік 8 місяців 2 дні відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 , який не визнано).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2019р. позовну заяву залишено без руху.

26.07.2019р. провадження у справі відкрито після усунення позивачем недоліків позовної заяви, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.08.2019р. від представника відповідача поштою надійшов відзив на позовну заяву (а.с.73-74), в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 до пакету документів надано 2 трудові книжки: НОМЕР_2 , дата заповнення 18.09.1984 року, та НОМЕР_3 , дата заповнення 25.04.1994 року, яка не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, оскільки ведення двох трудових книжок цією Інструкцією не передбачається. Зазначає, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 працював з 25.04.1994 року до 27.12.1995 року в Глухівській філії страхового акціонерного товариства закритого типу "Саламандра-Десна", разом з тим на першій сторінці відсутній напис "Дублікат" та запис про загальний стаж його роботи до влаштування до Глухівської філії Страхового акціонерного товариства закритого типу "Саламандра-Десна". Тому управлінням не зараховано до стажу позивача період роботи з 25.04.1994 року до 27.12.1995 року за записами трудової книжки НОМЕР_3 . Відтак, страховий стаж ОСОБА_1 складає 13 років 9 місяців 2 дні. Крім того, надані документи не містять відомостей про кількість днів виїздів ОСОБА_1 безпосередньо в зону відчуження. За таких обставин, прийнято рішення відмовити позивачу у призначенні пенсії внаслідок відсутності необхідного страхового стажу, а також необхідних документів, які підтверджують право на зменшення пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, управління діяло відповідно до чинного законодавства і прав позивача не порушено. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою від 04.09.2019р. розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та повторно зобов`язано відповідача надати до суду копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Ухвалою суду від 04.10.2019р. розгляд справи вирішено проводити в режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.94), в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, доводи, наведені сторонами у заявах по суті справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 18.01.2017р. Сумською обласною державною адміністрацією (а.с.53), ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).

05.09.2018р. позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ (а.с.16).

Рішенням від 30.11.2018р. №100 у призначенні пенсії було відмовлено внаслідок відсутності необхідного страхового стажу, а також внаслідок відсутності необхідних документів, які підтверджують право на зменшення пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону №796-ХІІ (а.с.17-18).

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058) визначені умови призначення пенсії за віком, а саме необхідний страховий стаж та вік, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії.

При цьому, частиною 4 даної статті встановлено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами 1-3 цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Зокрема, пенсійний вік знижується на 5 років учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст.10 вищевказаного Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Як вбачається з копії рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.11.2018р. №100 (а.с.17, зворотній бік), однією з підстав для відмови у призначенні пенсії за віком стала наявність у позивача 2 трудових книжок: НОМЕР_2 , дата заповнення 18.09.1984 року, та НОМЕР_3 , дата заповнення 25.04.1994 року, яка, на думку відповідача, не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, оскільки ведення двох трудових книжок цією Інструкцією не передбачається та на першій сторінці відсутній напис "Дублікат" та запис про загальний стаж роботи ОСОБА_1 до влаштування до Глухівської філії Страхового акціонерного товариства закритого типу "Саламандра-Десна".

З приводу вказаного суд зазначає, що відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, які видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Тобто трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Проте, в матеріалах справи наявні копії двох трудових книжок НОМЕР_2 , дата заповнення 18.09.1984 року, та НОМЕР_3 , дата заповнення 25.04.1994 року (а.с.19-21), в яких містяться записи про періоди навчання та роботи ОСОБА_1 .

Зокрема, у трудовій книжці НОМЕР_2 містяться наступні записи: з 01.09.1978 року по 29.04.1979 року - навчання в Глухівському СПТУ №1; з 01.09.1979 року по 22.06.1984 року - навчання в Київському автомобільно-дорожньому інституті; з 18.09.1984 року по 04.01.1988 року - робота в Управлінні механізації будівництва - 23 "Укрсхіднафтогазбуд" ; з 06.01.1988 року по 19.09.1988 року - робота в Полтавському ТУ "Укрнафта"; з 12.12.1988 року по 03.04.1989 року - робота в Кооперативі по побутовому обслуговуванню населення та оформленню інтер`єрів "Оріон"; з 20.04.1989 року по 10.11.1989 року - робота в колгоспі "Росія"; з 14.11.1989 року по 07.09.1990 року - робота в Кооперативі по побутовому обслуговуванню населення та оформленню інтер`єрів "Оріон"; з 18.09.1990 року по 12.03.1991 року - робота в кооперативі "Експеримент"; з 13.03.1991 року по 23.08.1991 року - робота в Малому художньому проектно-виробничому реставраційному підприємстві "Полтава"; з 03.04.1992 року по 31.03.1993 року - робота в МП "Темп"; з 01.04.1993 року по 02.07.1993 року - робота в МП "ТоНаС"; з 12.07.1993 року по 03.03.1994 року - робота в Полтавському підприємстві по дослідженню, проектуванню та будівництву фундаментів "Екфа".

У трудовій книжці НОМЕР_3 міститься запис про роботу позивача водієм з 25.04.1994 року по 27.12.1995 року в Глухівській філії Страхового акціонерного товариства закритого типу "Саламандра-Десна".

Оскільки у позивача були в наявності трудові книжки із відповідними записами про роботи, з яких можна встановити його трудовий стаж (13 років 9 місяців 2 дні згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 та 1 рік 8 місяців 2 дні відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 , що загалом становить 15 років 5 місяців 4 дні), то вони є достатніми документами, що підтверджують факт роботи ОСОБА_1 у вказані в них періоди для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком.

З приводу посилань представника органу Пенсійного фонду як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог на відсутність першій сторінці трудової книжки НОМЕР_3 напису "Дублікат" та запису про загальний стаж роботи позивача до влаштування до Глухівської філії Страхового акціонерного товариства закритого типу "Саламандра-Десна", а також на відповіді директора Державного архіву Сумської області та архівного відділу Глухівської міської ради Сумської області на запити Глухівського об`єднаного УПФУ Сумської області (а.с.133), згідно з якими «документи Глухівської філії страхового акціонерного товариства закритого типу «Саламандра-Десна» на зберігання до архіву не надходили та їх місцезнаходження архіву не відомо» та «актом про прийом-передачу документів від 24.03.2006р. на зберігання та використання до архівного відділу прийняті такі документи з особового складу страхового акціонерного товариства закритого типу «Саламандра-Десна»: накази з особового складу з вересня 1997 року по грудень 2002 року; особові рахунки по з/п з вересня 1997 року по листопад 2003 року», суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до п. 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Дійсно, при заповненні трудової книжки НОМЕР_3 працівником відділу кадрів було допущено певні недоліки. Проте, згідно з абз. 2 п. 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Крім того, пунктом 1.5 Інструкції №58 встановлено, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. N 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» встановлено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно з пунктом 4 цієї ж постанови відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, більш того, недоліки її заповнення не є підставою робити висновок про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Доказів визнання записів у трудовій книжці НОМЕР_3 про роботу ОСОБА_1 у Глухівській філії страхового акціонерного товариства закритого типу "Саламандра-Десна" в установленому законом порядком недійсними до суду не подано.

Записи про роботу у вказаній вище трудовій книжці позивача скріплені печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи.

Тому, на переконання суду, позивачем надано підтверджуючий документ про період його роботи з 25.04.1994 року по 27.12.1995 року.

Разом з цим слід відмітити, що працівник не несе відповідальності й за не передачу підприємством, установою, організацією, де він працював, документів по особовому складу до архіву, оскільки такий обов`язок несуть їх керівники та відсутність цих документів в архівних установах не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком.

З приводу посилань представника відповідача у відзиві на те, що копії особових рахунків не містять відомостей про кількість днів виїздів ОСОБА_1 безпосередньо в зону відчуження та довідка Полтавської районної державної адміністрації №3 від 23.01.2001р. про виконання позивачем в період з 02.09.2019р. до 15.09.2019р. роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.36) не підлягає розгляду, оскільки видана безпідставно, а також на не надання довідки форми №122 до документів, необхідних для призначення пенсії, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления в тримісячний термін з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти, в необхідних випадках, обґрунтованість їх видачі.

Згідно зі ст.65 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (чинної на момент видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації Чорнобильської АЕС в 1986р.) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Згідно з п.10 цієї Постанови видача посвідчень провадиться зокрема іншим потерпілим - обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню (п.12 Постанови №51).

Станом на день подання позову належність позивача до учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії ніким не оспорювалась, а тому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р (категорія 2) серії НОМЕР_1 , виданого 18 січня 2017 року Сумською обласною державною адміністрацією (а.с.53), та в установленому порядку перереєстрованим 05.01.1998 року (а.с.47-49) є чинним і воно вказує на те, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Щодо довідки форми, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року, № 122, суд вважає необхідним відмітити, що положеннями чинного законодавства визначено перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки, такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами, що вбачається зі змісту п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1.

Довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише підставою для визнання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у зоні відчуження із зазначенням періодів його роботи, з яких можливо встановити кількість днів його безпосереднього перебування у такій зоні, а саме:

- копія наказу по управлінню механізації будівництва № 23 від 09.09.1986 № 242-а про період відрядження в зону ЧАЕС, згідно з яким ОСОБА_1 був відряджений до м. Чорнобиль з 1 вересня 1986 року по 16 вересня 1986 року для організації робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.28);

- копія довідки Полтавської районної державної адміністрації № 3 від 23.02.2001р. (а.с.36);

- копії особових рахунків, наданих ПАТ "Управління механізації будівництва № 23", в яких буквою «ч» позначена оплата за час роботи в Чорнобильській зоні (а.с.27, 29-30);

- копія довідки від 16.10.1991р. №422 Орендного підприємства «Управління механізації будівництва №23» (а.с.37).

Крім того, в матеріалах пенсійної справи позивача міститься копія довідки Орендного підприємства «Управління механізації будівництва №23» від 02.11.1997р. №406 про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122 (а.с.110), яка надана у відповідь на запит Глухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області Управлінням соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області з особової справи громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (а.с.109, зворотній бік).

Зокрема, з даної довідки вбачається, що ОСОБА_1 виконував роботу в населеному пункті м. Прип`ять та м. Чорнобиль зони відчуження в період з 02 вересня 1986 року по 15 вересня 1986 року по місцю роботи АП УМС - 23 з урахуванням коефіцієнту 4, 3, 2 за 14 днів роботи відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 виплачено заробітну плату в сумі 584 крб. 71 коп.

З аналізу норм ч. 3 ст.65 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слідує, що єдиним документом, що беззаперечно підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими цим Законом, зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях, тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006р. у справі № 21-1048во06 та від 04.09.2015р. у справі № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постанові від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

Таким чином, суд вважає, що позивачем було подано достатньо документів для підтвердження періоду його роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Неправомірна відмова в призначенні пенсії призвела до порушень закріпленого Конституцією права на соціальний захист.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив в призначенні пенсії.

За таких обставин вказані дії відповідача у відмові в призначені пенсії за віком є неправомірними та такими, що порушують права позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, з 05 вересня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.10.2019 р.

Суддя О.О. Осіпова