Рішення № 85084673, 21.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 552/4177/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути безпідставно сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 9500,00 грн.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

24 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі за текстом - відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2019 року зазначений адміністративний позов передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду /а.с.24/.

21 серпня 2019 року матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду та у порядку, визначеному статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України, передані судді Шевякову І.С./а.с.25/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року позовна заява залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с.28-30/.

16 вересня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 27 серпня 2019 року /а.с.32-58/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 вересня 2019 року /а.с.26-27/.

У судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 09 жовтня 2019 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

07 жовтня 2019 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій остання наполягала на задоволенні позову у повному обсязі /а.с.73/.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

1. АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» сплатила такий збір безпідставно. Зазначає, що зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відповідь не по суті. Вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні її заяви щодо повернення сплаченої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (житла) вперше, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

2. АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА

07 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.75-76/ від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з тих підстав, що не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити факт придбання житла конкретною особою вперше.

Крім цього, відповідач посилався на відсутність правового механізму щодо можливості перевірки інформації про факт придбання житла конкретною особою вперше.

На підставі викладеного відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17 липня 2019 року між ОСОБА_1 в особі її представника за довіреністю /а.с.49-50/ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі - продажу квартири №101 (далі за текстом – квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 а.с.46-47/.

Договір купівлі - продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. та зареєстровано у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №2775 від 17 липня 2019 року.

Приватним нотаріусом як державним реєстратором 17.07.2019 внесено запис про право власності на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №32426809, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №175015917 від 24.07.2109 /а.с.48/.

Під час вчинення нотаріальної дії позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 9500,00 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), що підтверджується квитанцією №262710023 від 17 липня 2019 року /а.с.45/.

05 липня 2019 року позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою, в якій просила звільнити її від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час укладення договору купівлі-продажу квартири у розмірі 1 % від вартості майна. Дана заява мотивована тим, що відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від обов`язку сплачувати вказаний збір /а.с.54/.

У відповідь на вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 16.07.2019 року №3367/Б-02 повідомило позивача про те, що

не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити факт придбання житла конкретною особою вперше /а.с.55/.

Разом з тим позивач 24 липня 2019 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9500,00 грн. /а.с.56/.

У відповідь на вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 25.07.2019 року №3844/Б-02 повідомило позивача про те, що листом від 16.07.2019 року №3367/Б-02 вищезазначене питання вже було розглянуто /а.с.58/.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування протиправними, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

ІV. НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок).

Згідно з абз. 1, 2 п. 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

V. ВИСНОВКИ ЩОДО ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з поясненнями позивача в тексті позовної заяви, останньою придбано житло вперше. Разом з тим, до укладення договору купівлі-продажу квартири від 17 липня 2019 року, інша нерухомість нею не придбавалась.

У суду відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів твердження позивача про відсутність фактів придбання ним нерухомого майна, яке підпадає під категорію житла, до укладення зазначеного вище договору купівлі-продажу квартири від 17 липня 2019 року. Водночас, позивачем було подано до суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №175030233 від 24.07.2019 /а.с.51-53/, зі змісту якої підтверджується факт придбання позивачем житла вперше.

Не ставив цього факту під сумнів і відповідач, вказуючи лише, що позбавлений можливості перевірити цю інформацію.

Тому суд визнає, що позивач має право на повернення суми сплаченого збору, як помилково сплаченого, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

Суд констатує, що право позивача на повернення безпідставно сплаченої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є порушеним.

Разом з тим суд зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, під час вчинення нотаріальної дії позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 9500,00 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), що підтверджується квитанцією №262710023 від 17 липня 2019 року /а.с.45/.

Згідно з вищенаведеною квитанцією збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 9500,00 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) сплачено на платіжні реквізити управління державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва (номер рахунку 31112156026006, КЕКД 24140500 (збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна), код отримувача 38002491).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 38002491 присвоєно саме управлінню державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва.

Отже, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 9500,00 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) сплачено за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу від 17 липня 2019 року та зарахований на відповідний бюджетний рахунок управління державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва.

Водночас, під час розгляду справи позивачем не надано доказів сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна на території Полтавської області.

Згідно з чинним законодавством, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується на рахунки органів Державної казначейської служби України, а тому і повертатися ці кошти мають в порядку, визначеному для повернення бюджетних коштів.

Так, відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Статтею 3 цього ж Закону передбачено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (надалі - Порядок №787), який визначає випадки, за яких органи Державної казначейської служби України зобов`язані виконувати операції з повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів).

Згідно з п. 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №21-2 від 27.09.2010, порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2.1 вищенаведеного Порядку, органи Пенсійного фонду для ведення обліку сум платежів одержують документи від органів Державного казначейства України, платників, банків та інших органів відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у випадку контролю за справлянням надходжень збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є Пенсійний фонд України, то саме на нього та його територіальні органи покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно, вже безпосередньо для стягнення помилково сплачених позивачем коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до відповідного органу Державної казначейської служби України.

Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 10.09.2018 року (справа №819/1012/17),від 11.07.2018 року (справа №819/242/17), від 03.07.2018 року (справа №813/1696/17), від 20.03.2018 року (справа №819/1249/17, від 30.01.2018 року (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 року (справа №819/1667/17).

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути помилково сплачені суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна, з огляду на те, що вищенаведені кошти зараховані на рахунок управління державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва. Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не здійснює облік надходжень та не забезпечує контролю за справлянням збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна на території міста Києва, а здійснює свою діяльність виключно у межах Полтавської області.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, жодним чином не порушило права позивача, а тому дії останнього повністю відповідають критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд констатує, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача та з обґрунтуванням порушення її прав, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Погоджуючись, що право ОСОБА_1 було порушено, суд вказує, що його поновлення може відбутися у судовому спорі з Головним управління Пенсійного фонду України у м. Києві. Водночас, у рамках позову, що розглядається, суд позбавлений права самостійно змінити і підстави, і предмет, і відповідача у справі.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Головуючий суддя І.С. Шевяков