Рішення № 85084498, 21.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4935/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання поновити та здійснювати виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити та здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з дати припинення на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з індексацією пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року.

Позов вмотивовано наступним.

ОСОБА_1 з 1999 року призначена пенсія за віком, яку позивач отримувала до виїзду за кордон у 2000 році, після чого виплати не здійснювались.

24.11.2009 року позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії за віком.

Управлінням виплату пенсії не поновлено.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року постанова суду першої інстанції скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, на підставах, визначених законодавством, починаючи з 07.10.2009 року.

З 01.10.2016 року виплату пенсії було припинено.

Протягом 2017 року позивач неодноразово, за допомогою поштового зв`язку, зверталась до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявами щодо подовження виплати пенсії через АТ «Ощадбанк».

У відповідь на запити Управління повідомляло позивача, що заява про подовження виплати пенсії через банк подається особисто за місцем проживання одержувача.

22.01.2018р. представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою перераховувати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок (№ НОМЕР_1 ), відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Приват банк».

30.05.2018 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити підстави не виплати пенсії на банківський рахунок.

Листом № 84/Ц-01 від 15.06.2018 року Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повідомило, що надати інформацію відносно позивачки є не можливим, оскільки відомості є конфіденційними, копія довіреності представника не завірена нотаріально.

26.06.2018 року представник позивача - ОСОБА_2 повторно звернувся до відповідача із заявою, до якої додана - нотаріально завірена копія довіреності, повідомити підстави невиконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, повідомити дату та спосіб виплати.

На заяву від 26.06.2018 року відповіді не отримано.

17.03.2019 та 06.05.2019 року позивач зверталась до Пенсійного фонду України зі скаргами на дії Ізмаїльського об`єднаного Управління ПФУ Одеської області.

Листом №13647/Ц-11 від 12.06.2019 року Пенсійний фонд України повідомив, що заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто за умови пред`явлення паспорта громадянина України.

20.06.2019 року ОСОБА_1 особисто звернулася до Ізмаїльського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про поновлення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк».

Листом № 1/Ц-01 від 01.07.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії.

У відмові управлінням зазначено, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або довідки відповідних органів з місця проживання.

На думку позивача, наявна протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 22.08.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником Головного управління ПФУ в Одеській області 27.08.2019 року відповідно до розписки про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали.

09.09.2019 року за вхід. №ЕП/6498/19 (повторно 16.09.2019 року за вх. №33063/19) через канцелярію суду від представника відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області Щербини О.С. (за довіреністю) надійшов відзив на адміністративний позов.

Документи подані представником відповідача у строк, встановлений судом.

Відзив обґрунтовано наступним.

Позивачу та представнику ОСОБА_1 (до моменту виникнення спірних правовідносин) направлено листа в якому зазначено, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року по справі №757/3843/14-а в липні 2014 року було поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року за наявними в пенсійній справі документами шляхом зарахування відповідних пенсійних коштів на картковий рахунок у відділені ПАТ «Державний ощадний банк».

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною першою статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 зазначено, якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більше як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомній про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення.

Згідно списків, які надійшли від ПАТ «Державний ощадний банк», позивачка більше року отримувала пенсійні виплати за довіреністю. Протягом травня-вересня 2016 року надсилалися запрошення щодо з`явлення до управління для подання заяви на подовження виплати пенсії через відділення банку. Запрошення були проігноровані, тому, відповідно до п.16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, з 01.10.2016 року виплату пенсії було переведено на поштове відділення. За період з жовтня по грудень 2016 року пенсійні кошти не отримувалися.

Ухвалю суду від 10.09.2019 року справу №420/4935/19 призначено до судового розгляду, у відкрите судове засідання на 02.10.2019 року.

17.09.2019 року за вх. №ЕП/674/19 від відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області надійшли додаткові пояснення по справі, в яких, зокрема, зазначено наступне.

Важливим є факт громадянства позивача та факт її проживання на території відповідного органу Пенсійного фонду, який здійснює безпосередню виплату пенсії.

Враховуючи те, що позивачка виїхала в 2000 році на постійне проживання до держави Ізраїль, паспорт ОСОБА_1 , як громадянки України знищений у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до держави Ізраїль.

Пунктом 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 зазначено, якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більше як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення.

Довіреність на представника позивача була видана строком на три роки у 2017 році.

Заявою за вх. №37478/19 наданою через канцелярію суду 15.10.2019 року представником позивача повідомлено, що в паспорті позивача серії НОМЕР_2 , виданого органом 1500 від 24.05.2000 року дійсного 24.05.2019 року, термін дії якого продовжено до 24.05.2020 року, про що до паспорту внесено відповідний запис, який засвідчено уповноваженою особою та печаткою консульського відділу посольства України в державі Ізраїль, визначено громадянство - Україна.

Внутрішній паспорт ОСОБА_1 вилучено при оформленні документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 - далі) є громадянкою України відповідно до паспорту громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_2 , виданого 24.05.2000 року, ІПН НОМЕР_1 (а/с. 4,19).

До 2000 року позивач отримувала пенсію за віком, яка виплачувалась їй до виїзду за кордон, після чого виплати було припинено.

09.06.2000 року ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання.

24.11.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Правління Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії.

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м.Києва (справа №757/3843/14-а) з позовом до Управління Пенсійного Фонду України, Управління Пенсійного фонду України м. Ізмаїл Одеської області про визнання бездіяльності актом порушення прав людини та зобов`язання вчинити дії з 17.08.2013 року.

31.03.2014 року Постановою Печерського районного суду м. Києва в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

29.05.2014 року Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №757/3843/14-а скасовано Постанову Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2014 року та зобов`язано управління ПФУ в м. Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставах, визначених законодавством, починаючи з 07.10.2009 року.

З 01.10.2016 року виплату пенсії ОСОБА_1 припинено.

Листами Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3/Ц-01 від 20.01.2017 року, №19/Ц-01 від 22.02.2017 року, та листами Пенсійного фонду України №3350/Ц-9, № 3576/Ц-11 від 20.04.2017 року наданими на запити позивача, повідомлено, що заява про подовження виплати пенсії через відділення АТ «Ощадбанк» подається особисто за місцем проживання одержувача, тобто до управління ПФУ в Ізмаїльському районі Одеської області.

19.06.2019 року позивач звернулась до АТ «Комерційний банк «Приват банк» із заявою про виплату пенсії або грошової допомоги на поточний рахунок, який відкрито у відділенні «Успенська «Южного ГРУ».

20.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просила повідомити підстави невиконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року по справі №757/3843/14-а, зокрема, не виплати пенсії по заяві від 22.01.2018 року на визначений банківській рахунок.

Листом від 01.07.2019 року №1/ц-01 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідь на заяву позивача від 20.06.2019 року, в якій зазначено наступне:

« 13.06.2014 року до управління надійшла Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014 року, справа №757/3843/14-а, згідно якої в липні 2014 року управлінням поновлено виплату Вашої пенсії з 07.10.2009 року за наявними в пенсійній справі документами. Виплата пенсії проводилась шляхом зарахування пенсійних коштів на Ваш картковий рахунок у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк»

Згідно списків, які надійшли від ПАТ «Державний ощадний банк». Ви більше року отримували пенсійні виплати за довіреністю. Протягом травня-вересня 2016 року Вам були надіслані запрошення до управління для подання заяви на подовження виплати пенсії через відділення банку. На запрошення Ви не з`явились, тому, відповідно до п.16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. №1596 (зі змінами), з 01.10.2016 року виплату пенсії було переведено на поштове відділення. За період з жовтня по грудень 2016 року Ви не отримували пенсійні кошти.

Також, відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України. Оскільки Ви повідомляєте, що постійно проживаєте в країні Ізраїль, проводити виплату пенсії через поштове відділення немає законних підстав, тому виплату пенсії було призупинено.

Щодо поновлення виплати пенсії повідомляємо, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява на поновлення виплати пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, підтверджує її вік та документа. визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання. За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт громадянина України або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку із протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 44 якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, згідно з пунктом 4.1 якого орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005року №22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до вимог ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» подані для призначення пенсії документи розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану особою заяву із доданими до неї документами, та прийняти відповідне рішення щодо поновлення виплати пенсії, або про відмову в поновленні виплати пенсії.

Предметом оскарження в цій справі є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії позивачу.

Протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Крім того, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд зазначає, що поняття бездіяльності неодноразово розтлумачено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 року по справі № 807/583/14, від 15.03.2019 року по справі № 805/1953/18-а та від 23.05.2018 року по справі № 802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №1/Ц-01 від 01.07.2019 року (на заяву №1/Ц-01 від 20.06.2019 року) відмовило позивачу у поновленні виплати пенсії через ненадання паспорту громадянина України.

Отже, фактично має місце відмова відповідача, а не його бездіяльність.

При цьому, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст. 9 КАС України).

А тому, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 20.06.2019 року, виходячи з наступного.

Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вмотивована тим, що позивачем не надано паспорт громадянина України, що унеможливлює підтвердження громадянства України.

На думку суду, вказана підстава не грунтується на приписах національного законодавства, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України», документами, які підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Оскільки позивачем надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не заперечується відповідачем, відмова у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.

З урахуванням встановленого, задоволенню підлягає вимога в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити та здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.06.2019 року, з дати подання заяви, як похідна вимога.

Разом з цим вимога про нарахування компенсації втрати частини доходів, з індексацією пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснення осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року, задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог стосовно компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати пенсії, суд вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону №1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Закон України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) у статті 1 встановлює, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

У статті 3 вказаного Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що обов`язковою умовою для компенсації втрати частини доходів є факт нарахування вказаного доходу та його несвоєчасної виплати.

Поряд з цим, судом встановлено, що пенсія позивачу не нараховувалась.

За таких обставин, права на компенсацію втрати частини доходів позивач не набула.

Вказані обставини виключають застосування до спірних відносин норм Закону №2050-III, а позовні вимоги в частині такої компенсації задоволенню не підлягають.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 липня 2018 року у справі №487/6923/16-а, від 10 липня 2018 року у справі №404/6317/16-а, від 18 вересня 2018 року у справі №522/535/17.

Щодо нарахування надбавки до пенсії як дитині війни, здійснення осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року.

Як вбачається із заяви позивача від 20.06.2019 року, то вона не містить таких вимог, а отже, вказане не було предметом розгляду відповідачем, а відтак і не може оцінюватись судом.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання поновити та здійснювати виплату пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», викладену в листі від 01.07.2019 року №1/Ц-01.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити та здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.06.2019 року на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк».

В частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахування компенсації втрати частини доходів, з індексацією пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснення осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року - відмовити.

В частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Представник позивача ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_4 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, телефон: (048) 728 29 90, електронна пошта: upr@od.pfu.s.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.