Ухвала суду № 85084097, 21.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2556/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-1: Знам`янський міський голова Філіпенко Сергій Іванович ( 27400, Кіровоградська область , м. Знам`янка, вул. Михайла Грушевського, 19)

відповідач-2: виконавчий комітет Знам`янської міської ради (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Михайла Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 04055191)

про визнання протиправними дій та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , через адвоката Бема Ю.Ю., звернулася до суду з позовом до Знам`янського міського голови Філіпенка Сергія Івановича, виконавчого комітету Знам`янської міської ради, в якому просить визнати протиправними дії Знам`янського міського голови Філіпенка Сергія Івановича та визнати незаконним та скасувати розпорядження Знам`янського міського голови №482-к від 16.07.2019 року "Про підсумки проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ".

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

За визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У позовній заяві позивачка визначила відповідачами Знам`янського міського голову Філіпенка С.І. та виконавчий комітет Знам`янської міської ради. Всупереч ч.1 ст.5, ч.5 ст. 160 КАС України позивачка не конкретизує, які дії Знам`янського міського голови вона просить суд визнати протиправними, а також не висуває позовних вимог до виконавчого комітету Знам`янської міської ради.

Отже, позивачці слід викласти свої позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, виклавши зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви представником позивачки додано заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивовану тим, що оскаржуване розпорядження №482-к від 16.07.2019 року "Про підсумки проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 " отримане позивачкою 22.08.2019 року на підставі адвокатського запиту. Позивачка не мала документів для досконалого вивчення та своєчасного захисту своїх порушених прав, що, на думку її представника, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. При цьому представник позивачки зазначив, що у спірних правовідносинах має застосовуватися трьохмісячний строк, установлений ч.1 ст.233 КЗпП України, що підтверджується висновком Конституційного Суду України, викладеним у Рішенні від 22.02.2012 року №4-рп/2012, та правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №802/28/16-а.

Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з того, що згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин не може застосуватися норма частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, якою встановлений тримісячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору.

Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року №4-рп/2012, на яке посилався представник позивачки, стосується офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу. При цьому, у резолютивній частині даного рішення Конституційний Суд роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Оскільки предметом позову є не стягнення середнього заробітку, а оскарження розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності під час проходження публічної служби, тож для звернення до суду з цим позовом має застосовуватися місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, який позивачка пропустила, направивши позовну заяву поштою лише 12.10.2019 року. Обставини, наведені представником позивачки як підстави для поновлення строку звернення до суду, не доводять поважність причин пропуску цього строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачці спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву, виклавши в ній позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5, п.5, п.9 ч.5 ст.160 КАС України, сформулювавши позовні вимоги щодо кожного з відповідачів;

- копії позовної заяви для відповідача/відповідачів;

- заяву, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.

3. Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш