Рішення № 85083985, 22.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року м. Київ № 320/6106/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому просив суд зобов`язати Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 07.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що по досягненню пенсійного віку, встановленого підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" він звернувся до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак, у призначенні пенсії йому було відмовлено у зв`язку з тим, що до пільгового стажу не можливо зарахувати періоди трудової діяльності на підставі наданих заявником довідок № 201 та № 113 від 02.07.2018 та № 113/07-18 від 12.07.2018, оскільки вони, на думку відповідача, оформленні не належним чином, а саме: відсутні підписи начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, а також відсутня інформація про проведення атестації робочого місця. Позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, але роз`яснено, що він матиме право на призначення пенсії за віком при досягненні 60 років.

Ухвалою суду від 20.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та попереджено, що згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, яким позовні вимоги не визнав та зазначив, що за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, чоловіки при досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців - на зазначених роботах, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідач вказав, що підставою для розгляду питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва в конкретному випадку Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше 80%), а відсутність хоча б однієї із цих умов не дає права позивачу на таку пенсію.

Крім того, Броварським ОУ ПФУ Київської області вказано у відзиві, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не можливо зарахувати стаж роботи, який відображено у довідках № 201, № 113 від 02.07.2018 та № 113/07-18 від 12.07.2018, оскільки вони оформлені не належним чином, так як відсутні підписи начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, а також відсутня інформація про проведення атестації робочого місця. Оскільки, на думку відповідача, позивач не відповідає наведеним критеріям, підстав для призначення пенсії на пільгових умовах останній немає, а отже і відсутні підстави для задоволення позову.

5 вересня 2019 року від позивача по справі надійшло письмове клопотання про заміну первісного відповідача його правонаступником, оскільки як юридична особа Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області припинене з 31.07.2019. Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.

Стаття 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб`єкта владних повноважень) прав і обов`язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Однією із підстав процесуального правонаступництва є припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (стаття 108 Цивільного кодексу України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" від 22.08.2018 № 628 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, код 37892505, припинено 31.07.2019 року як юридична особа, про що внесено відповідний запис № 13551120008003786. Правонаступником за даними реєстру є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40.

За таких обставин, дане клопотання підлягає задоволенню, а відповідач по справі - Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області підлягає заміні на його правонаступника, а саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

В обґрунтування заявлених позовних вимог та на підтвердження наявного пільгового стажу роботи, позивач надав суду наступні документи: копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ; копії довідок про підтвердження трудового (пільгового) стажу: від 02.07.2018 № 113 (щодо періоду роботи з 02.10.2012 по 31.03.2014) та від 12.07.2018 № 113/07-18 (щодо періоду роботи з 01.10.2014 по теперішній час), видані ТОВ "ЖОК"; від 02.07.2018 № 201 (щодо періоду роботи з 03.08.2005 по 01.10.2012), видана ТОВ "КЖВХ".

На підтвердження фактів проведення атестації робочих місць в спірному періоді, ОСОБА_1 надано наступні докази:

1) по ТОВ "ЖОК": картку умов праці електрозварника ручного зварювання; протокол проведення дослідження важкості та напруженості праці від 21.11.2013 № 998; картку фотографії робочого дня при атестації робочого місця від 21.11.2013; протокол досліджень повітря робочої зони від 21.11.2013 № 984; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 21.11.2013 № 998; картку фотографії робочого дня при атестації робочого місця від 16.11.2008; протокол досліджень повітря робочої зони від 16.11.2008 № 1308; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 16.11.2008 № 1220; протокол проведення дослідження важкості та напруженості праці від 16.11.2008 № 1220;

2) по ТОВ "КЖВХ": картку умов праці електрозварника ручного зварювання; протокол проведення дослідження важкості та напруженості праці від 16.12.2008 № 1231; протокол проведення досліджень метеорологічних факторів від 16.12.2008 № 1231; картку фотографії робочого дня при атестації робочого місця від16.12.2008; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 16.12.2008 № 1231; протокол досліджень повітря робочої зони від 16.12.2008 № 1319.

Броварським ОУ ПФУ Київської області, разом із відзивом на позовну заяву, було надано копію акту ГУ ПФУ в м. Києві від 29.08.2018 № 928 про результати перевірки фактів роботи позивача. Листом від 07.09.2018 ГУ ПФУ в м. Києві поінформувало Броварське ОУ ПФУ Київської області про те, що перевірити пільгові довідки: від 02.07.2018 № 201, що видана ТОВ "КЖВХ" та від 02.07.2018 № 113, що видана ТОВ "ЖОК", не є можливим тому, що ці підприємства звітність в ПФУ не надають, телефонний зв`язок відступній, встановити місцезнаходження первинних документів неможливо.

6 серпня 2018 року Броварським ОУ ПФУ Київської області, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.05.2018 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, було прийнято рішення про відмову у її задоволенні. Основним мотивом такої відмови слугувало те, що до пільгового стажу не можливо зарахувати періоди роботи згідно наданих заявником довідок № 201 та № 113 від 02.07.2018 та № 113/07-18 від 12.07.2018, оскільки вони оформленні не належним чином, а саме: відсутні підписи начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, а також відсутня інформація про проведення атестації робочого місця, яка згідно пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, є обов`язковою.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, та з метою захисту порушеного права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом про що зазначено у стаття 46 Конституції України.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальними законами, які врегульовують спірні правовідносини в сфері пенсійного забезпечення, є Закони України "Про пенсійне забезпечення" та Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 05.11.1991 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочого місця, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Так, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилась чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період робіт із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно.

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування роботи у шкідливих умовах до пільгового стажу після 21.08.1992 є результати атестації робочого місця.

Частина 3 статті 13 Закону № 1788 встановлює, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачений законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з статті 100 Закону № 1788, особам, які працювали до введення в дію цього Закону (тобто до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Враховуючи той факт, що усі записи про періоди роботи ОСОБА_1 внесені до його трудової книжки, і щодо цього у сторін не виникає сумнівів, необхідності підтвердження (уточнення) трудового (страхового) стажу на підставі довідок немає необхідності, а отже підтвердженню підлягає лише здійснення атестації робочих місць у спірному періоді, що підтверджує особливі умови праці обумовлені довідками від 02.07.2018 № 113 (щодо періоду роботи з 02.10.2012 по 31.03.2014) та від 12.07.2018 № 113/07-18 (щодо періоду роботи з 01.10.2014 по теперішній час), які видані ТОВ "ЖОК"; від 02.07.2018 № 201 (щодо періоду роботи з 03.08.2005 по 01.10.2012), що видана ТОВ "КЖВХ".

Право особи на призначення пільгової пенсії, згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця. Про це зазначає Верховний Суд України у постанові від 06.12.2016 у справі № 21-1660а16.

Як було встановлено судом, відповідачем не взято до уваги певні періоди роботи позивача, які можуть бути зараховані до стажу, що дає право на пільгову пенсію. Зокрема, на підставі довідок виданих ТОВ "ЖОК" від 02.07.2018 № 113 - не взято до уваги період роботи з 02.10.2012 по 31.03.2014; від 12.07.2018 № 113/07-18 - не взято до уваги період роботи з 01.10.2014 по теперішній час; від 02.07.2018 № 201 виданої ТОВ "КЖВХ" - не взято до уваги період роботи з 03.08.2005 по 01.10.2012 (далі - довідки на підтвердження пільгового спеціального стажу).

На спростування тверджень відповідача щодо не можливості зарахування вказаних періодів до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію, ОСОБА_1 надані суду докази в підтвердження фактів проведення атестації робочого місця, зокрема:

1) по ТОВ "ЖОК": картку умов правці електрозварника ручного зварювання; протокол проведення дослідження важкості та напруженості праці від 21.11.2013 № 998; картку фотографії робочого дня при атестації робочого місця від 21.11.2013; протокол досліджень повітря робочої зони від 21.11.2013 № 984; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 21.11.2013 № 998; картку фотографії робочого дня при атестації робочого місця від 16.11.2008; протокол досліджень повітря робочої зони від 16.11.2008 № 1308; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 16.11.2008 № 1220; протокол проведення дослідження важкості та напруженості праці від 16.11.2008 № 1220;

2) по ТОВ "КЖВХ": картку умов правці електрозварника ручного зварювання; протокол проведення дослідження важкості та напруженості праці від 16.12.2008 № 1231; протокол проведення досліджень метеорологічних факторів від 16.12.2008 № 1231; картку фотографії робочого дня при атестації робочого місця від16.12.2008; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 16.12.2008 № 1231; протокол досліджень повітря робочої зони від 16.12.2008 № 1319.

Згідно із записами внесеними до трудової книжки позивача, на момент звернення до органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії на пільгових умовах загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складав 37 років 6 місяців 28 днів, з якого:

1) спеціальний стаж:

09.08.1985 - 25.09.1986 - електрозварник 3 розряду;

26.09.1986 - 26.11.1986 - електрогазозварник 5 розряду;

09.12.1986 - 11.02.1987 - електрогазозварник 5 розряду;

12.02.1987 - 01.07.1988 - електрогазозварник 5 розряду;

01.07.1988 - 01.09.1988 - електрозварник ручної сварки 5 розряду;

01.09.1988 - 19.08.1993 - електрозварник ручної сварки 5 розряду;

23.08.1993 - 02.06.1995 - електрогазозварник;

03.06.1995 - 05.05.1997 - електрозварник;

20.06.1997 - 19.11.1999 - електрозварник;

21.03.2000 - 30.06.2002 - електрозварник ручної сварки 5 розряду;

01.07.2002 - 01.08.2005 - електрозварник ручного зварювання 5 розряду;

03.08.2005 - 01.10.2012 - електрозварник 5 розряду;

02.10.2012 - 31.03.2014 - електрозварник ручного зварювання 5 розряду;

01.10.2014 - 04.05.2018 - електрозварник ручного зварювання 5 розряду.

За досліджений період з 09.08.1985 по 04.05.2018 - 31 рік 8 місяців 27 днів спеціального стажу.

2) стаж роботи за нормальних умов праці:

04.05.1979 - 08.05.1982;

23.08.1982 - 28.01.1983;

29.01.1983 - 18.05.1984;

21.05.1984 - 26.07.1984;

01.09.1984 - 24.07.1985.

З дослідженого періоду 04.05.1979 - 24.07.1985, трудовий стаж склав 5 років 10 місяців 1 день.

Роботи, які здійснював в період перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 , були віднесені постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 N 162, від 16 січня 2003 N 36 та від 24 червня 2016 № 461 до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема до Списку № 2.

В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком за списком №2 періоди роботи, що обумовлені наведеними судом вище довідками. Мотивами такої відмови стало те, що підприємства, на яких працював та працює позивач, звітність в ПФУ не надають, телефонний зв`язок відступній, встановити місцезнаходження первинних документів неможливо.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі № К/9901/48/17 (№ 506/384/17) зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні періоди роботи позивача, що відображені у довідках на підтвердження пільгового спеціального стажу, підтверджені результатами атестації робочих місць на підприємствах, де позивач працював, відповідними письмовими доказами, тому підлягають зарахуванню до стажу роботи позивача. Суд звертає увагу учасників справи, що суд не досліджує достовірність вмісту доказів (в даному випадку довідок) на предмет їх відповідність первинним документам, а надає оцінку лише тим документам, які надано учасникам справи на підтвердження своїх тверджень, оскільки функцію збору доказів закріплено саме за ними.

Таким чином, загальний стаж роботи позивача на момент звернення до Броварського ОУ ПФУ Київської області складав 37 років 6 місяців 28 днів, з яких спеціального стажу було 31 рік 8 місяців 27 днів, чого більш ніж достатньо, та враховуючи, що на 07.05.2018 ОСОБА_1 було 58 повних років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), отже особа підпадає під критерії, визначені пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах на момент звернення до відповідача, а саме на 07.05.2018.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії стала неможливість пенсійним органом підтвердити правомірність довідок, що подав позивач. Такі дії відповідача не можуть позбавити громадянина його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України № 1058 та пункту 4.2 Порядку № 22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд наголошує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження, а тому неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці та на підставі інших письмових доказів.

Суд звертає увагу, що у відповідності до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З урахуванням Глави IV Кодексу законів про працю України, сторони за трудовим договором завчасно обумовлюють режим роботи працівника. Якщо працівник приймається на неповний робочий день (не повну ставку, оклад), то про це вказується у договорі. За нормальних умов, працівник працює повний робочий день згідно з гідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці відповідачем не надано.

Разом з цим, вимогами пункту 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (лише за умови такої відсутності), установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, надані позивачем довідки для підтвердження (уточнення відомостей) спеціального трудового стажу є підставою для зарахування відповідачем спірних періодів роботи до стажу роботи, який надає право позивачу на пенсію на пільгових умовах.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, не зараховуючи до пільгового стажу позивача періоди, обумовлені довідками на підтвердження пільгового спеціального стажу, діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання пропорційності та дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справа № 583/392/17, в якій суд зазначив, що позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаній у довідці № 7 від 2 жовтня 2010 року. Те, що Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області через проведення АТО позбавлене можливості провести перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Суд ставиться критично до тверджень відповідача про те, що подані ОСОБА_1 довідки для підтвердження (уточнення відомостей) спеціального трудового стажу не містять певних (необхідних) реквізитів, а саме: відсутні підписи начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, а також відсутня інформація про проведення атестації робочого місця та через це такі довідки не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно пункту 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Вказаний Порядок не містить форм довідок, які лише уточнюють період роботи працівника за умови наявності записів у його трудовій книжці. Подані ОСОБА_1 спірні довідки містять підписи керівників товариств, які згідно із статутом несуть персональну відповідальність за прийнятті рішення на посаді.

Інші вимоги щодо таких довідок, у тому числі щодо внесення інформації про проведення атестації робочих місць, не вимагаються, а отже зазначені вимоги щодо їх вмісту з боку відповідача є незаконними.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (квитанція № 0.0.1182537739.1 від 12.11.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, Київська обл., м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 07.05.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, Київська обл., м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2019

Суддя Панченко Н.Д.