Рішення № 85083914, 10.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Справа № 280/1549/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 05.12.2018 №0151735006.

Ухвалою суду від 08.04.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 23.04.2019 позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 26.04.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23.05.2019.

Ухвалою суду від 23.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 19.06.2019.

В підготовчому засіданні 19.06.2019 оголошено перерву до 23.07.2019.

Ухвалою суду від 23.07.2019 зупинено провадження у справі до 11.09.2019, для надання додаткового часу для примирення.

Ухвалою суду від 11.09.2019 поновлено провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 11.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.09.2019.

В судовому засіданні 25.09.2019 оголошено перерву в розгляді справи до 10.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства України є безпідставними, оскільки в діях підприємства відсутня вина щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Зазначає, що між позивачем та ПАТ «Запоріжжяобленерго» було укладено договори на постачання електричної енергії, на виконання яких ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано послуги з постачання електроенергії в адресу КП «Облводоканал» ЗОР на суму 102 280 000 грн., ПДВ 20% - 20 456 000 грн., з яких позивачем оплачено послуг на суму 115 736 000 грн. Разом з тим, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не здійснювало виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних за такими операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що у зв`язку з не реєстрацією ПАТ «Запоріжжяобленерго» виданих позивачу податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 20 456 000 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних КП «Облводоканал» ЗОР не мало достатньої суми податку для реєстрації виданих своїм контрагентам податкових накладних. В свою чергу, поповнити електронний рахунок власними коштами на відповідну суму позивач не мав можливості у зв`язку з скрутним фінансовим становищем, зокрема у зв`язку із наявною заборгованістю від споживачів – КП «Бердянськводоканал» БМР та ТОВ «Чиста вода Бердянськ». Також, позивач вказував і на те, що органи ДФС України не забезпечили належне функціонування Єдиного реєстру податкових накладних, що перешкоджало позивачу зареєструвати податкові накладні з урахуванням положень п.200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536. Крім того, позивач вказував на те, що на виникнення спірних правовідносин вплинуло також те, що орган доходів і зборів протиправно не зарахував кошти субвенції у розмірі 5 986 300 грн. в системі електронного адміністрування ПДВ, чим штучно зменшив КП «Облводоканал» ЗОР ліміт для реєстрації податкових накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Так, в обґрунтування заперечень представник відповідача послався на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині перевищення терміну реєстрації податкових накладних, що підлягає наданню покупцю, в ЄРПН. Вказує, що несвоєчасна реєстрація накладних в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених п.120-1.1 ст.120 ПК України. При цьому, зазначеною статтею не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. За таких обставин, відповідач вважає, що всі доводи викладені позивачем в позовній заяві не можуть бути підставою для незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.11.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вознесенівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Кулик М.В. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, КП «Облводоканал» ЗОР, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки від 01.11.2018 №4864/08-01-50-06/03327115.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог, встановлених п.201.10 ст.201 ПК України, а саме – перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягає наданню покупцю – платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.12.2018 контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки від 01.11.2018 №4864/08-01-50-06/03327115, прийнято податкове повідомлення – рішення №0151735006, яким до позивача, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ 1 556 356,20 грн., застосовано штраф в розмірі 778183,70 грн.

Детальний опис податкових накладних/розрахунків коригування по яких порушено встановлені строки їх реєстрації в ЄРПН наведено у розрахунку до податкового повідомлення – рішення від 05.12.2018 №0151735006 (а.с.25-35).

Не погодившись з правомірністю спірного податкового повідомлення – рішення позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 21.03.2019 №13174/6/99-99-11-06-01-25 спірне податкове повідомлення – рішення залишено без змін, а скаргу позивача – без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняттям спірного податкового повідомлення – рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення стало твердження контролюючого органу про порушення позивачем встановлених Податковим кодексом України строків реєстрації податкових накладних виписаних за період з січня по червень 2016 року (детальний опис накладних у розрахунку до податкового повідомлення - рішення) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги не заперечував проти факту порушення терміну реєстрації спірних податкових накладних, проте, вказував на те, що така затримка відбулась з незалежних від позивача підстав, що виключає наявність в діях позивача вини у вчиненні такого правопорушення.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

В свою чергу, за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції до 01.01.2017), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції до 01.01.2017), податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

В той же час форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України).

На виконання зазначеної правової норми Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Згідно з положеннями абзацу першого пункту третього Порядку №1307, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Отже наведені законодавчі приписи встановлюють обов`язок платника податків здійснити протягом строків встановлених п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрацію у ЄРПН податкових накладних.

Як встановлено з матеріалів справи та не спростовано представниками сторін, спірні податкові накладні виписані за січень – червень 2016 року були фактично зареєстровані позивачем в ЄРПН лише у вересні 2018 року, що свідчить про недотримання положень п.201.10 ст.201 ПК України.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Реєстр).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до положень пунктів 13-15 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, направлення податкової накладної на реєстрацію до ЄРПН підтверджується Квитанцією, в якій зазначається про прийняття або неприйняття податкової накладної, а також про причини неприйняття, якщо накладну не прийнято.

Проте, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, КП «Облводоканал» податкові накладні виписані за січень-червень 2016 року до ЄРПН у встановленні пунктом 201.10 статті 201 ПК України строки не направлялись.

За таких обставин, з даної справи вбачається відсутність з боку позивача активної поведінки спрямованої на реєстрацію податкових накладних виписаних за січень-червень 2016 року до ЄРПН у встановленні строки.

При цьому, суд не приймає посилання позивача на те, що підставою для не реєстрації податкових накладних в ЄРПН була відсутність коштів на електронному рахунку для реєстрації таких накладних, в т.ч. і у зв`язку із невиконанням ПАТ «Запоріжжяобленерго» власних обов`язків по реєстрації податкових накладних по операціям з КП «Облводоканал» в ЄРПН, оскільки до матеріалів справи не надано Квитанцій, які б свідчили про те, що спірні податкові накладні позивач взагалі намагався направити на реєстрацію у встановлені строки.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань: платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

Тобто, у разі якщо на електронному рахунку позивача були відсутні достатні кошти для виконання зобов`язань, зокрема і щодо реєстрації податкових накладних, то позивач зобов`язаний був поповнити електронний рахунок необхідними коштами.

Щодо посилань позивача на те, що не реєстрація спірних податкових накладних відбулась через не реєстрацію податкових накладних ПАТ «Запоріжжяобленерго», суд зазначає, що по-перше до матеріалів справи не надано будь-яких доказів, що свідчили б про вжиття позивачем заходів щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у встановлені Податковим кодексом України строки.

Крім того, не надано доказів звернення позивача зі скаргами на дії ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо не реєстрації податкових накладних до податкового органу та/або звернення до господарського суду з питання відшкодування збитків завданих такою не реєстрацією.

З тих самих підстав суд відхиляє і доводи позивача про те, що не реєстрація спірних накладних була зумовлена тим, що орган доходів і зборів протиправно не зарахував кошти субвенції у розмірі 5 986 300 грн. в системі електронного адміністрування ПДВ, чим штучно зменшив КП «Облводоканал» ліміт для реєстрації податкових накладних, оскільки якщо позивач вважав, що податковим органом порушено його права та законні інтереси, то відповідно мав право скористатися судовим захистом такого порушеного права.

Разом з тим, до матеріалів адміністративної справи не надано жодних доказів на підтвердження оскарження дій контролюючого органу щодо не зарахування коштів субвенції.

Суд також звертає увагу і на імперативний припис, який містить п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до якого не реєстрація податкової накладної у встановлені строки є підставою для застосування штрафних санкцій згідно з Податковим кодексом України.

Зокрема, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних виписаних у січні – червні 2016 року.

Стосовно інших посилань та доводів наведених сторонами у письмових поясненнях, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КП «Облводоканал» ЗОР.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 129-А, код ЄДРПОУ 03327115) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова