Ухвала суду № 85083872, 21.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

21 жовтня 2019 року Справа № 280/4509/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 №Ф-104489-56 на суму 23785,08 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2019 позовна заява залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.

16.10.2019 на усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

За змістом поданої заяви позивач пояснює пропуск строку звернення до адміністративного суду тим, що 23.08.2019 оскаржувана вимога отримана у відділенні поштового зв`язку членом сім`ї позивача, який одразу після її отримання поїхав у відрядження, де перебував у період з 23.08.2019 по 06.09.2019. Після його повернення з відрядження позивач отримав поштову кореспонденцію і 11.09.2019 звернувся до суду з даним позовом. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано лист Центру поштового зв`язку №4 м.Мелітополь від 04.10.2019 №09/1-01-1150, копію наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Автосвіт» від 21.08.2019 №110 та копію посвідчення про відрядження №1 від 21.08.2019.

Проаналізувавши наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку звернення, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки з єдиного внеску, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску може бути оскаржена протягом десяти календарних днів з дня її отримання.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, інститут строків давності в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Положення частин 1 та 2 ст.123 КАС України встановлюють, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах доводів, наведених особою, яка подала позовну заяву. При цьому з огляду на принцип правової визначеності поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані, наприклад, захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення з об`єктивно незалежних від особи підстав, тощо.

Позивач посилається на те, що оскаржувана вимога отримана у відділенні поштового зв`язку членом його сім`ї, який передав її позивачу зі спливом певного часу у зв`язку з перебуванням у відрядженні.

За змістом ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абз.9 п.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 99 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Отже, 23.08.2019 поштове відправлення з оскаржуваною вимогою вручено належним чином відповідно до вищезазначених Правил надання послуг поштового зв`язку.

Посилання позивача на те, що член його сім`ї не передав отриману поштову кореспонденцію, необхідно оцінити критично, оскільки на підтвердження вказаних обставин не надано жодних належних та допустимих доказів, а сам факт перебування вказаної особи у відрядженні у період з 23.08.2019 по 06.09.2019 не є достатнім доказом необізнаності позивача про існування оскаржуваної вимоги та про її зміст.

Враховуючи викладене, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можна вважати поважними.

При цьому позивач не надав будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи, що позивачем не наведено обставин та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, які б свідчили про виникнення об`єктивних перешкод в реалізації позивачем права на звернення до суду за захистом порушених прав у спірних правовідносинах в межах строку звернення до суду, установленого законом, а наведені причини пропуску строку є неповажними, позовну заяву належить повернути у відповідності до приписів ч.2 ст.123 КАС України .

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не призводить до ситуації, коли особа позбавляється права на судовий захист, оскільки це не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суд після усунення обставин, які послугували підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст.122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 21.10.2019

Суддя М.О. Семененко