Ухвала суду № 85083861, 21.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

21 жовтня 2019 рокуСправа № 280/5077/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Працевитого Г.Л. про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр.Металургів, 6) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Вознесенівеького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вороніна Романа Борисовича про стягнення виконавчого збору з позивача на користь Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, а саме: постанову від 09.10.2019 ВП №55478273 про стягнення виконавчого збору в розмірі 3500,35 доларів США та 6029,15 грн., постанову від 09.10.2019 ВП №55471933 про стягнення виконавчого збору в розмірі 365,40 грн.

Разом із позовною заявою позивачем також подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд:

забезпечити позовну заяву шляхом зупинення стягнення на підставі:

- постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2019 ВП №55471933:

- постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2019 ВП №55478273;

- постанови від 09.10.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №55478273 в розмірі 620,70 грн.;

- постанови від 09.10.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №55471933 в розмірі 269,70грн.

Обґрунтовуючи заяву позивач зазначає, що державним виконавцем стягнуто з боржника судовий збір на підставі норм законодавства в редакції, яка не застосовується до спірних правовідносин, про що свідчить багата судова практика судів касаційної інстанції щодо предмету спору. Вказує, що одразу після прийняття оскаржуваних постанов, державним виконавцем було здійснено дії, направлені на порушення прав позивача, а саме винесені: постанова від 09.10.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №5547827; постанова від 09.10.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВГІ №55471933; постанова від 09.10.2019 ВП №60277994 про арешт майна боржника; постанова від 09.10.2019 ВП №60277994 про відкриття виконавчого провадження; постанова про арешт майна боржника від 10.10.2019 ВП №60278505; постанова від 10.10.2019 ВП №60278505 про відкриття виконавчого провадження; постанова від 10.10.2019 ВП №60278375 про арешт майна боржника; постанова від 10.10.2019 ВП №60278375 про відкриття виконавчого провадження; постанова від 10.10.2019 ВП №60277626 про арешт майна боржника; постанова від 10.10.2019 ВП №60277626 про відкриття виконавчого провадження; виклик державного виконавця від 10.10.2019 з вимогою надати інформацію щодо майнового стану. Внаслідок винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов, ним було також відкрито постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі постанов про стягнення виконавчого збору, надано боржнику виклик до державного виконавця на 22.10.2019, накладено арешти на все майно та рахунки боржника, а також в усному порядку державним виконавцем було зазначено про заплановані заходи щодо опису нерухомого майна боржника - нежитлового приміщення.

Заявник зазначає, що виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Таким чином, на період розгляду справи державний виконавець може здійснити дії щодо опису та опечатування майна боржника, списання коштів з його рахунків та доходів.

На підставі викладеного просить забезпечити позов.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Принципами Рекомендації № К (89) 8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне, зокрема, заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта.

В той же час, позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували підстави вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, позивачем не зазначено та не доведено будь-якими доказами що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, суд не вважає наведені позивачем обставини достатніми, безспірними та доведеними для задоволення заяви. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи.

Заявник зазначає про можливість вчинення виконавцем дій, які створюють загрозу порушенню прав позивача.

В той же час, заявник до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, які б підтверджували наведені у заяві доводи. До заяви про забезпечення позову взагалі не надано жодних додатків.

З огляду на відсутність доказів реальної загрози порушення прав та інтересів позивача, суд вважає доводи, викладені у заяві, припущеннями про можливість вчинення виконавцем будь-яких дій.

Крім того, суд зазначає, що заявник просить зупинити стягнення на підставі постанов державного виконавця, які не є предметом розгляд справи та про скасування яких позивач не просить суд у адміністративному позові, а саме, постанов від 09.10.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №55478273 та ВП №55471933 в розмірі 269,70грн.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Працевитого Г.Л. про забезпечення позову, - відмовити.

Копію даної ухвали направити позивачу та представнику позивача.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник